Вікінги - VIII—XI ст . воїни мореплавці Скандинавії. Вони мали серйозний вплив на хід європ. історії .
Вони займалися розбоєм , піратством і торгівлею в Європі зх Азії та Пн Африці . а на Русі були відомі як варяги , на зх як нормани .Нормани, вікінги, варяги.
Початок IX — першу половину XI ст в історії Європи називають «епохою норманів». У той час гер манські племена, які жили на півночі Європи, на Ютландському Скандинавському півостровах і деяких островах Балтики, рушили на завоювання нових земель. У країнах Європи їх називали норманами — «північними людьми». Звичною молитвою тоді було прохання до Бога врятувати від люті норманів, коли зненацька біля берегів з’являлися їхні довгі безпалубні кораблі — дракари — зі страхітливими різьбленими головами драконів на носах.
У Скандинавії тих, хто не хотів працювати вдома, а віддавав перевагу життю, сповненому небезпек і пригод, називали вікінгами. Вікінги плавали не лише на захід, а й на схід. Балтійським морем і далі Західною Двиною діставалися вони земель, де жили східні слов’яни, які називали чужинців варягами. Тут вони торгували з місцевим населенням, засновуючи свої факторії (торговельні поселення), або рухалися шляхом «із варягів у греки» далі, до Константинополя. Варязькі дружини наймалися служити до візантійських імператорів, які високо цінували хоробрість і військову майстерність норманів.
Вікінги - VIII—XI ст . воїни мореплавці Скандинавії. Вони мали серйозний вплив на хід європ. історії .
Вони займалися розбоєм , піратством і торгівлею в Європі зх Азії та Пн Африці . а на Русі були відомі як варяги , на зх як нормани .Нормани, вікінги, варяги.
Початок IX — першу половину XI ст в історії Європи називають «епохою норманів». У той час гер манські племена, які жили на півночі Європи, на Ютландському Скандинавському півостровах і деяких островах Балтики, рушили на завоювання нових земель. У країнах Європи їх називали норманами — «північними людьми». Звичною молитвою тоді було прохання до Бога врятувати від люті норманів, коли зненацька біля берегів з’являлися їхні довгі безпалубні кораблі — дракари — зі страхітливими різьбленими головами драконів на носах.
У Скандинавії тих, хто не хотів працювати вдома, а віддавав перевагу життю, сповненому небезпек і пригод, називали вікінгами. Вікінги плавали не лише на захід, а й на схід. Балтійським морем і далі Західною Двиною діставалися вони земель, де жили східні слов’яни, які називали чужинців варягами. Тут вони торгували з місцевим населенням, засновуючи свої факторії (торговельні поселення), або рухалися шляхом «із варягів у греки» далі, до Константинополя. Варязькі дружини наймалися служити до візантійських імператорів, які високо цінували хоробрість і військову майстерність норманів.