Основним елементом і чоловічого і жіночого слов`янського костюма була сорочка, яка виготовлялася переважно з лляного полотна. Чоловіча сорочка була приблизно до коліна довжиною і обов`язково підперізувалися. Довжина жіночої сорочки, як правило, доходила до щиколотки. Нерідко вона виконувала функції сучасного жіночого легкого плаття. Воріт, рукави і поділ сорочки обов`язково прикрашалися вишивкою. Причому вишивка несла не так декоративну, скільки оберегову функцію, захищаючи людину від шкідливих сил.
Чоловіки з найдавніших часів носили ремінні пояси, що вважалися одним з головних символів чоловічого престижу. Особливо цінувалися пояси з шкіри дикого туру, яку можна було добути під час полювання, піддаючи своє життя смертельній небезпеці.
Традиція носіння штанів була запозичена слов`янами у представників найдавніших кочових племен. Слов`янські штани були приблизно по щиколотку завдовжки і заправлялися в онучі
Пояснення:
Житла були наземні або заглиблені в землю (напівземлянки, землянки). Стіни зазвичай складалися зі зрубаних стовбурів. дерев’яні (там, де було достатньо лісу) або плетені з хмизу (в тих місцях, де лісу було мало) й обмазані товстим шаром глини. Земляні долівки, очевидно, покривали соломою або очеретом. Будували підвальні ями для зберігання продуктів харчування. У кожній хаті була піч, складена з каміння і глини, розташована в кутку оселі. Дахи будинків були двосхилими, покритими деревом, очеретом.
Неподалік від житла була господарська частина подвір’я. Найближче містилися господарські ями, які використовувались як зерносховища та погреби для харчів. Трохи далі — комора, хлів для худоби, невеликі будівлі, що могли служити для утримання свійської птиці чи дрібної худоби.
ответ: Традиційне житло давнх слов'ян називалося напівземлянка.
Традиційний одяг давніх слов'ян: чоловічий-сорочка, ремінні пояси та штани.
Жіночий-сорочка, спідниця.
Объяснение: Гарного дня!
Відповідь:
Основним елементом і чоловічого і жіночого слов`янського костюма була сорочка, яка виготовлялася переважно з лляного полотна. Чоловіча сорочка була приблизно до коліна довжиною і обов`язково підперізувалися. Довжина жіночої сорочки, як правило, доходила до щиколотки. Нерідко вона виконувала функції сучасного жіночого легкого плаття. Воріт, рукави і поділ сорочки обов`язково прикрашалися вишивкою. Причому вишивка несла не так декоративну, скільки оберегову функцію, захищаючи людину від шкідливих сил.
Чоловіки з найдавніших часів носили ремінні пояси, що вважалися одним з головних символів чоловічого престижу. Особливо цінувалися пояси з шкіри дикого туру, яку можна було добути під час полювання, піддаючи своє життя смертельній небезпеці.
Традиція носіння штанів була запозичена слов`янами у представників найдавніших кочових племен. Слов`янські штани були приблизно по щиколотку завдовжки і заправлялися в онучі
Пояснення:
Житла були наземні або заглиблені в землю (напівземлянки, землянки). Стіни зазвичай складалися зі зрубаних стовбурів. дерев’яні (там, де було достатньо лісу) або плетені з хмизу (в тих місцях, де лісу було мало) й обмазані товстим шаром глини. Земляні долівки, очевидно, покривали соломою або очеретом. Будували підвальні ями для зберігання продуктів харчування. У кожній хаті була піч, складена з каміння і глини, розташована в кутку оселі. Дахи будинків були двосхилими, покритими деревом, очеретом.
Неподалік від житла була господарська частина подвір’я. Найближче містилися господарські ями, які використовувались як зерносховища та погреби для харчів. Трохи далі — комора, хлів для худоби, невеликі будівлі, що могли служити для утримання свійської птиці чи дрібної худоби.