Офіційна назва — Китайська Народна Республіка, Китай, КНР (кит. 中華人民共和國, 中國)[2]. Китайська назва країни Чжун-го складається з двох ієрогліфів, що позначають 国 — центр, середину[джерело?] і 中 — люди, народ[джерело?], тобто Центральний народ[джерело?], Серединна держава. Назва країни Китай походить від назви монгольського племені киданів (кит. 契丹 — цідань), які заснували державу Ляо в північному Китаї у X-XI століттях[3]. Термін Катай на позначення цього регіону ввів Марко Поло на противагу південному Китаю — Манджі (кит. 蠻子 - південні варвари). Стародавні греки та римляни називали країну Серес (дав.-гр. Σηρες). Цей термін походить від китайського слова «сі» кит. 丝, що означало шовк. Власне, лат. sērĭcă теж означає шовк. Топонім європейськими мовами Хіна, Чина, Чайна, Сіна (англ. China, фр. China, нім. China, італ. Cina, фін. Kiina) походить від перської назви країни — Цин (перс. چین). Цю назву у Європі з 1555 року популяризувала книга подорожей Марко Поло. Слово запозичено з санскриту (санскр. चीन) і походить, імовірно, від назви китайської династії Цінь, що правила у 221-206 роках до н. е.), хоча сам термін використовувався і до того часу[3].
Офіційна назва — Китайська Народна Республіка, Китай, КНР (кит. 中華人民共和國, 中國)[2]. Китайська назва країни Чжун-го складається з двох ієрогліфів, що позначають 国 — центр, середину[джерело?] і 中 — люди, народ[джерело?], тобто Центральний народ[джерело?], Серединна держава. Назва країни Китай походить від назви монгольського племені киданів (кит. 契丹 — цідань), які заснували державу Ляо в північному Китаї у X-XI століттях[3]. Термін Катай на позначення цього регіону ввів Марко Поло на противагу південному Китаю — Манджі (кит. 蠻子 - південні варвари). Стародавні греки та римляни називали країну Серес (дав.-гр. Σηρες). Цей термін походить від китайського слова «сі» кит. 丝, що означало шовк. Власне, лат. sērĭcă теж означає шовк. Топонім європейськими мовами Хіна, Чина, Чайна, Сіна (англ. China, фр. China, нім. China, італ. Cina, фін. Kiina) походить від перської назви країни — Цин (перс. چین). Цю назву у Європі з 1555 року популяризувала книга подорожей Марко Поло. Слово запозичено з санскриту (санскр. चीन) і походить, імовірно, від назви китайської династії Цінь, що правила у 221-206 роках до н. е.), хоча сам термін використовувався і до того часу[3].