Український народ не мав власної держави і входив до складу двох сусідніх імперій – Російської і Австро-Угорської. найголовнішим історичним завданням України на початку ХХ ст. було відновлення свого державного статусу (становища).Передумови подолання бездержавного статусу України спиралися на життєві реалії. Попри всі перешкоди і складності Україна впевнено йшла шляхом індустріалізації, яка створювала необхідну матеріальну основу націотворення. Формувалася нова соціальна структура. Прагнучи знайти шляхи до самозбереження українців, національна інтелігенція сформулювала українську ідею, покликану об’єднати всіх українців, висунула власне бачення майбутнього свого народу – «український проект». Формування модерної української нації і відродження української державності – дві найважливіші складові «українського проекту».Таким чином, на початку ХХ ст. в Україні змагалися дві тенденції: з одного боку, денаціоналізація, асиміляція українців; з іншого – їх перетворення в модерну націю, що ставить завдання створення власної держави.
