Носив спеціальні титули перемоги: Germanicus Maximus ("великий переможець германський") в 307, 308, 314 і 328 рр.; Sarmaticus Maximus ("великий переможець Сарматський") в 323 і 334 рр.; Gothicus Maximus ("Великий переможець Ґотський") в 328 і 332 рр.; Dacicus Maximus ("великий переможець Дакії") 336 р.
Наступник імператора Діоклетіана. Будучи язичником, 312 року перед битвою із своїм суперником Максенцієм, правителем Італії, мав видіння Хреста («Під цим знаком переможеш»). Він звелів своїм воякам намалювати монограми Христа на своїх щитах і здобув перемогу. Своїм Міланським едиктом (313) дозволив сповідування християнства в цілій імперії. Перемігши усіх своїх суперників, став єдиним правителем і з політичних міркувань переніс столицю імперії до Віза́нтія, пізніше названого Константинополем.
Носив спеціальні титули перемоги: Germanicus Maximus ("великий переможець германський") в 307, 308, 314 і 328 рр.; Sarmaticus Maximus ("великий переможець Сарматський") в 323 і 334 рр.; Gothicus Maximus ("Великий переможець Ґотський") в 328 і 332 рр.; Dacicus Maximus ("великий переможець Дакії") 336 р.
Наступник імператора Діоклетіана. Будучи язичником, 312 року перед битвою із своїм суперником Максенцієм, правителем Італії, мав видіння Хреста («Під цим знаком переможеш»). Він звелів своїм воякам намалювати монограми Христа на своїх щитах і здобув перемогу. Своїм Міланським едиктом (313) дозволив сповідування християнства в цілій імперії. Перемігши усіх своїх суперників, став єдиним правителем і з політичних міркувань переніс столицю імперії до Віза́нтія, пізніше названого Константинополем.
Объяснение: