Криза ІІІ століття, також Військова анархія або Імперська криза (235—284 рр. н.е.) — період римської історії, впродовж якого Римська імперія ледь не зазнала краху під спільним тиском численних громадянських війн, економічної та соціальної нестабільності, а також вторгнення та на її територію зовнішніх ворогів.
Криза розпочалась із вбивства останнього представника династії Северів, імператора Александра Севера, його власними військами в 235 році. Це започаткувало 50-річний період, протягом якого на титул імператора було щонайменше 26 претендентів. Здебільшого, вони були командувачами римського війська та приходили до влади з ініціативи своїх солдат, тому сучасними істориками ці імператори називаються «солдатськими».
Криза ІІІ століття, також Військова анархія або Імперська криза (235—284 рр. н.е.) — період римської історії, впродовж якого Римська імперія ледь не зазнала краху під спільним тиском численних громадянських війн, економічної та соціальної нестабільності, а також вторгнення та на її територію зовнішніх ворогів.
Криза розпочалась із вбивства останнього представника династії Северів, імператора Александра Севера, його власними військами в 235 році. Це започаткувало 50-річний період, протягом якого на титул імператора було щонайменше 26 претендентів. Здебільшого, вони були командувачами римського війська та приходили до влади з ініціативи своїх солдат, тому сучасними істориками ці імператори називаються «солдатськими».