ответ:Пилип Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній» («Щоденник», 1720-1733, частково його видали 1938 року та повністю у 2013 році («Темпора»)[11]). Орлик писав його польською мовою зі вставками окремих слів, виразів і речень латинською мовою.
Видав поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693)[12], «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі (1695)[13], та на честь полковника Івана Обидовського «Гіппомен сарматський» (1698)[14].
Писав польською мовою, частина його листів писана латинською, шведською, французькою мовами.
Пилипу Орлику приписують авторство трактату «Вивід прав України» (маніфест до європейських монархів, 1712) (за твердженням Ілька Борщака, трактат він знайшов у замку Дентевіль і опублікував 1925 року у Парижі). Українські історики: Борис Крупницький, Микола Андрусяк і Орест Субтельний у тій чи іншій мірі висловлювали сумнів у його автентичності. Оригінальний рукопис трактату після Борщака не змогли відшукати ані в архіві Дентевілю, ані в інших французьких архівах. Не згадують про нього в жодному з тогочасних джерел і в жодному іншому творі Орлика
ответ:Пилип Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній» («Щоденник», 1720-1733, частково його видали 1938 року та повністю у 2013 році («Темпора»)[11]). Орлик писав його польською мовою зі вставками окремих слів, виразів і речень латинською мовою.
Видав поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693)[12], «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі (1695)[13], та на честь полковника Івана Обидовського «Гіппомен сарматський» (1698)[14].
Писав польською мовою, частина його листів писана латинською, шведською, французькою мовами.
Пилипу Орлику приписують авторство трактату «Вивід прав України» (маніфест до європейських монархів, 1712) (за твердженням Ілька Борщака, трактат він знайшов у замку Дентевіль і опублікував 1925 року у Парижі). Українські історики: Борис Крупницький, Микола Андрусяк і Орест Субтельний у тій чи іншій мірі висловлювали сумнів у його автентичності. Оригінальний рукопис трактату після Борщака не змогли відшукати ані в архіві Дентевілю, ані в інших французьких архівах. Не згадують про нього в жодному з тогочасних джерел і в жодному іншому творі Орлика
Объяснение: