Розвиток господарства, розширення міжнародних зв’язків у Королівстві Руському потребували подальшого розвитку освіти й писемності. Грамота була поширена не тільки серед багатих верств населення, а й серед ремісників, рядових дружинників. Про це свідчать написи ХІІ—ХІІІ ст. на стінах храмів у Галичі й Рогатині, на речах повсякденного вжитку, іменні позначки майстрів на глиняному посуді. У містах Галичини та Волині знайдено берестяні грамоти, бронзові, дерев’яні, кістяні стилуси (писала). Грамоти написані на доступному матеріалі — бересті.
