Дипломатія долара — визначення зовнішньополітичних дій США, здійснюваних в інтересах американського бізнесу. Вперше було використано щодо зовнішньої політики адміністрації президента В. Тафта, який у грудні 1912 р. заявив про прагнення «замінити кулі на долари» як засіб американської економічної експансії; силові прийоми тиску поступились економічними.
На зміну жорсткому курсу «великої палиці» політики прийшла дипломатія долара, розрахована на використання фінансових важелів для досягнення стратегічних цілей США, які визначали Монро доктрина, «відкритих дверей» доктрина.
Заохочуючи й підтримуючи інвестиції та позики в латиноамериканські країни, уряд В. Тафта намагався стабілізувати політично-економічну ситуацію в цих країнах і зміцнити позиції США в них, зокрема в районі Панамського каналу, а також витіснити європейський капітал із Центральної Америки. Дипломатія долару як засіб захисту інтересів монополій США цілеспрямовано втягувала провідні американські банки в зовнішньо-політичний процес.
Дипломатія долара — визначення зовнішньополітичних дій США, здійснюваних в інтересах американського бізнесу. Вперше було використано щодо зовнішньої політики адміністрації президента В. Тафта, який у грудні 1912 р. заявив про прагнення «замінити кулі на долари» як засіб американської економічної експансії; силові прийоми тиску поступились економічними.
На зміну жорсткому курсу «великої палиці» політики прийшла дипломатія долара, розрахована на використання фінансових важелів для досягнення стратегічних цілей США, які визначали Монро доктрина, «відкритих дверей» доктрина.
Заохочуючи й підтримуючи інвестиції та позики в латиноамериканські країни, уряд В. Тафта намагався стабілізувати політично-економічну ситуацію в цих країнах і зміцнити позиції США в них, зокрема в районі Панамського каналу, а також витіснити європейський капітал із Центральної Америки. Дипломатія долару як засіб захисту інтересів монополій США цілеспрямовано втягувала провідні американські банки в зовнішньо-політичний процес.
Объяснение: