Жителі західноукраїнських земель не мали можливості поїхати працювати у міста. Індустріалізація в підавстрійських українських землях відбувалася дуже слабо. Східна Галичина, Закарпаття та Буковина лишалися для держави Габсбургів окраїнами, які по-колоніальному можна було експлуатувати як ресурсну базу. Тому розвивалися лише традиційні галузі промисловості, такі як лісозаготівля та солеваріння. Українських селяни, містяни та торговці перебували у складних умовах. Ті, хто не хотів мігрувати, почали шукати можливостей для економічної самоорганізації. Виник кооперативний рух. Кооператив — це добровільна спілка для ведення спільної господарської, торгової або фінансової діяльності.
Перший такий кооператив «Народна торгівля» створили у 1883 році у Львові за ініціативи Василя Нагірного. «Народна торгівля» займалася гуртовими продажами. Мала свої філії, крамниці та склади у багатьох містах. Мережа спілок та кооперативів зростала і допомагала українським селянам покращувати свої умови праці, торгувати та жити в непростому капіталістичному світі.
Перший такий кооператив «Народна торгівля» створили у 1883 році у Львові за ініціативи Василя Нагірного. «Народна торгівля» займалася гуртовими продажами. Мала свої філії, крамниці та склади у багатьох містах. Мережа спілок та кооперативів зростала і допомагала українським селянам покращувати свої умови праці, торгувати та жити в непростому капіталістичному світі.