Після першої світової війни народи Латинської Америки вели боротьбу за національне й соціальне визволення. Крайні ліві сили охоче підтримували гасла більшовизму. Не без до Комінтерну і радянських більшовиків у багатьох латиноамериканських країнах виникли компартії. Демократичні сили змушені були враховувати небезпеку «як зліва, так і справа».
Наприкінці 1924 р. в Перу група демократичних діячів створила Американський народно-революційний альянс (АНРА). У його програмі було п'ять принципів: боротьба проти зовнішнього втручання, політичне об'єднання Латинської Америки, націоналізація землі і промисловості, інтернаціоналізація Панамського каналу, солідарність з пригнобленими народами в усьому світі. Організації АНРА виникли в інших країнах континенту. Ідеї Альянсу отримали підтримку середніх класів латиноамериканського суспільства. Вони відкидали марксизм, розглядаючи демократію як справжній шлях визвольної боротьби. Деякі лідери АНРА висунули гасло «Америка для індіанців», яке не набуло популярності.
Після першої світової війни народи Латинської Америки вели боротьбу за національне й соціальне визволення. Крайні ліві сили охоче підтримували гасла більшовизму. Не без до Комінтерну і радянських більшовиків у багатьох латиноамериканських країнах виникли компартії. Демократичні сили змушені були враховувати небезпеку «як зліва, так і справа».
Наприкінці 1924 р. в Перу група демократичних діячів створила Американський народно-революційний альянс (АНРА). У його програмі було п'ять принципів: боротьба проти зовнішнього втручання, політичне об'єднання Латинської Америки, націоналізація землі і промисловості, інтернаціоналізація Панамського каналу, солідарність з пригнобленими народами в усьому світі. Організації АНРА виникли в інших країнах континенту. Ідеї Альянсу отримали підтримку середніх класів латиноамериканського суспільства. Вони відкидали марксизм, розглядаючи демократію як справжній шлях визвольної боротьби. Деякі лідери АНРА висунули гасло «Америка для індіанців», яке не набуло популярності.