Іва́н IV Гро́зний (іноді Лю́тий[5], рос. Иван (Иоанн) IV Грозный) (25 серпня 1530, с. Коломенське поблизу Москви — 18 (28) березня 1584, Москва) — великий князь московський з 1533 р., перший московський цар з 1547 року. Син великого князя московського Василя III та Олени Василівни Глинської, яка походила з татарського роду Мамаєвих Глинських, потомків темника Мамая. Увійшов в історію Московії як дуже суперечлива особистість: з одного боку — як реформатор і талановитий публіцист, автор блискучих літературних «послань» до різних діячів[6], а з іншого — як жорстокий тиран і людина з хворобливою психікою[7]. У сучасній Російській Федерації вважається національним героєм[8][9][10][сумнівно — обговорити].
За правління Івана Грозного почали скликати Земські собори, укладений Судебник 1550 року. Проведені реформи суду та управління, зокрема впроваджені елементи самоврядування на місцевому рівні (губна, земська і інші реформи). Після зради князя Курбського, запроваджена опричнина. При Іванові IV вперше встановлені торговельні зв'язки з Англією (1553)[11] та Голландією, заснована перша друкарня у Москві. Підкорені Казанське (1552) та Астраханське (1556) ханства. У 1558—1583 роках велася Лівонська війна за вихід до Балтійського моря і вперта боротьба проти протекторату кримського хана Девлет I Ґерая. Після перемоги у Молодинській битві (1572) Московська держава укріпила за собою права на Казанське та Астраханське ханства, а також розпочала приєднання Сибірського ханства (1581).
Номінально (з 4 грудня 1533 р. по 18 березня 1584) правив найдовше серед усіх московських монархів — 50 років та 105 днів.
Іва́н IV Гро́зний (іноді Лю́тий[5], рос. Иван (Иоанн) IV Грозный) (25 серпня 1530, с. Коломенське поблизу Москви — 18 (28) березня 1584, Москва) — великий князь московський з 1533 р., перший московський цар з 1547 року. Син великого князя московського Василя III та Олени Василівни Глинської, яка походила з татарського роду Мамаєвих Глинських, потомків темника Мамая. Увійшов в історію Московії як дуже суперечлива особистість: з одного боку — як реформатор і талановитий публіцист, автор блискучих літературних «послань» до різних діячів[6], а з іншого — як жорстокий тиран і людина з хворобливою психікою[7]. У сучасній Російській Федерації вважається національним героєм[8][9][10][сумнівно — обговорити].
За правління Івана Грозного почали скликати Земські собори, укладений Судебник 1550 року. Проведені реформи суду та управління, зокрема впроваджені елементи самоврядування на місцевому рівні (губна, земська і інші реформи). Після зради князя Курбського, запроваджена опричнина. При Іванові IV вперше встановлені торговельні зв'язки з Англією (1553)[11] та Голландією, заснована перша друкарня у Москві. Підкорені Казанське (1552) та Астраханське (1556) ханства. У 1558—1583 роках велася Лівонська війна за вихід до Балтійського моря і вперта боротьба проти протекторату кримського хана Девлет I Ґерая. Після перемоги у Молодинській битві (1572) Московська держава укріпила за собою права на Казанське та Астраханське ханства, а також розпочала приєднання Сибірського ханства (1581).
Номінально (з 4 грудня 1533 р. по 18 березня 1584) правив найдовше серед усіх московських монархів — 50 років та 105 днів.
Объяснение: