З перших днів існування режим Антонеску змушений був шукати підтримки ззовні, перш за все – з боку Німеччини. У жовтні 1940 р. німецькі війська були введені в Румунію. 24 листопада 1940 р. Й. Антонеску підписав протокол про приєднання Румунії до Троїстого пакту. Таким чином військова диктатура без застережень встановила тісні стосунки з гітлерівським блоком. У внутрішній політиці Антонеску намагався наслідувати італо-німецькі зразки. Сутність політики держави диктатор сформулював так: ззовні держави – «вісь», всередині – легіонерський режим. На відміну від королівської диктатури режим Антонеску не вважав за доцільне зберігати парламентаризм. Він скасував конституцію, всі громадянські права і свободи. В країні було розв'язано масовий терор. У боротьбі за владу Антонеску протистояли окремі сили легіонерів. У січні 1941 р. група військових розпочала збройний виступ у Бухаресті, але він зазнав поразки.
