ответ:МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА, Монгольська навала на землі Русі 1237–1241. На поч. 13 ст. в центр. Азії відбувалися процеси і явища, яким судилося зіграти величезну і визначальну роль у долях Середньої Азії, Кавказу, Ірану і Сх. Європи. Вони справили помітний вплив на хід світ. історії взагалі. На межі 12 і 13 ст. об'єдналися численні племена монгол. скотарів, що кочували на величезних просторах Сибіру, у Забайкаллі. Новоутворене об'єднання союзів монгол. племен, майбутню д-ву, 1206 очолив енергійний і здібний політик і воїн Чингізхан. У джерела цей народ увійшов під ім'ям монголів або татар. З самого початку ця квазі-держава зорієнтувалася на грабунок близьких і далеких сусідів та завоювання неосяжних просторів Азії і Європи з метою створення світ. імперії. Однією з перших увагу Чингізхана і його оточення привернула Сх. Європа. Уже 1207 він послав старшого сина Джучі підкорювати племена і народи, що жили на північ від р. Селенга (впадає в оз. Байкал) і в долині р. Іртиш (прит. Обі). До складу майбутнього "улусу Джучі" були заздалегідь включені й землі Сх. Європи, які йому ще планувалося завоювати. Персидський історик кінця 13 – поч. 14 ст. Рашид-ад-Дін, який спирався на невідомі нині монгол. й китайс. джерела, повідомив, що Джучі за велінням Чингізхана повинен був вирушити з величезним військом завойовувати всі області Півночі. Серед цих областей була і земля "Рус". Спочатку монгол. верхівка не мала досить сили, щоб підкорити Сх. Європу. Осн. сили Чингізхана надовго застрягли в Китаї та ін. країнах Азії, які вони почали завойовувати. Лише наприкінці 2-го десятиліття 13 ст. монголи перейшли Волгу. В істор. літературі час від часу повторюється думка, ніби вторгнення полчищ Монгол. д-ви на Русь було несподіванкою для її князів. Цим пояснюється неузгодженість дій рус. государів перед лицем ворога, розпорошеність сил, непідготовленість до оборони міст і фортець. Та джерела свідчать про інше. У Пн.-Сх. Русі заздалегідь стало відомо про підготовку монгольських ханів до вторгнення за Волгу.
ответ:МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА, Монгольська навала на землі Русі 1237–1241. На поч. 13 ст. в центр. Азії відбувалися процеси і явища, яким судилося зіграти величезну і визначальну роль у долях Середньої Азії, Кавказу, Ірану і Сх. Європи. Вони справили помітний вплив на хід світ. історії взагалі. На межі 12 і 13 ст. об'єдналися численні племена монгол. скотарів, що кочували на величезних просторах Сибіру, у Забайкаллі. Новоутворене об'єднання союзів монгол. племен, майбутню д-ву, 1206 очолив енергійний і здібний політик і воїн Чингізхан. У джерела цей народ увійшов під ім'ям монголів або татар. З самого початку ця квазі-держава зорієнтувалася на грабунок близьких і далеких сусідів та завоювання неосяжних просторів Азії і Європи з метою створення світ. імперії. Однією з перших увагу Чингізхана і його оточення привернула Сх. Європа. Уже 1207 він послав старшого сина Джучі підкорювати племена і народи, що жили на північ від р. Селенга (впадає в оз. Байкал) і в долині р. Іртиш (прит. Обі). До складу майбутнього "улусу Джучі" були заздалегідь включені й землі Сх. Європи, які йому ще планувалося завоювати. Персидський історик кінця 13 – поч. 14 ст. Рашид-ад-Дін, який спирався на невідомі нині монгол. й китайс. джерела, повідомив, що Джучі за велінням Чингізхана повинен був вирушити з величезним військом завойовувати всі області Півночі. Серед цих областей була і земля "Рус". Спочатку монгол. верхівка не мала досить сили, щоб підкорити Сх. Європу. Осн. сили Чингізхана надовго застрягли в Китаї та ін. країнах Азії, які вони почали завойовувати. Лише наприкінці 2-го десятиліття 13 ст. монголи перейшли Волгу. В істор. літературі час від часу повторюється думка, ніби вторгнення полчищ Монгол. д-ви на Русь було несподіванкою для її князів. Цим пояснюється неузгодженість дій рус. государів перед лицем ворога, розпорошеність сил, непідготовленість до оборони міст і фортець. Та джерела свідчать про інше. У Пн.-Сх. Русі заздалегідь стало відомо про підготовку монгольських ханів до вторгнення за Волгу.
Объяснение:вот так вот))