Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII – першій половині XIX ст., наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Ще більше поглибила ці протиріччя Кримська війна (1853–1856 pp.), яку Росія програла.З січня 1857 р. було створено Таємний комітет, пізніше перейменований на Головний комітет у селянській справі.19 лютого 1861 р. цар Олександр II видав маніфест про скасування кріпосного права та "Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності". За цими документами, селяни ставали особисто вільними, але за поміщиками залишалося право власності на землю.У ході аграрної реформи територія України була поділена на регіони за специфікою проведення: 1) общинне землеволодіння (губернії Новоросійського краю); 2) подвірне землекористування (Лівобережна Україна).Реформою було збережене велике поміщицьке землеволодіння. Селяни отримали економічні права (купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, зводити фабрики).
Объяснение:
Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII – першій половині XIX ст., наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Ще більше поглибила ці протиріччя Кримська війна (1853–1856 pp.), яку Росія програла.З січня 1857 р. було створено Таємний комітет, пізніше перейменований на Головний комітет у селянській справі.19 лютого 1861 р. цар Олександр II видав маніфест про скасування кріпосного права та "Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності". За цими документами, селяни ставали особисто вільними, але за поміщиками залишалося право власності на землю.У ході аграрної реформи територія України була поділена на регіони за специфікою проведення: 1) общинне землеволодіння (губернії Новоросійського краю); 2) подвірне землекористування (Лівобережна Україна).Реформою було збережене велике поміщицьке землеволодіння. Селяни отримали економічні права (купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, зводити фабрики).