Народження і юність Геракла. За давніми переказами, Геракл народився від Зевса і прекрасної Алкмени — дружини царя Амфітріона. Гера, дружина Зевса ненавиділа Алкмену, тому почала переслідувати Геракла, і його нещастя почалися з першого ж дня його народження.
Народився Геракл у Фівах. Зевс вирішив зробити його безсмертним. Гера дала йому свої груди, і крапля її молока зробила його безсмертним. Але довідавшись, кого вона годує грудьми, Гера негайно відняла дитину від грудей, і бризнуло трохи її молока на небо. Там виникла світла смуга, яку люди назвали Чумацьким Шляхом. Розгнівана Гера наслала на Геракла дві великі отруйні змії; вони обвилися навколо шиї дитини. Але Геракл підвів голову, схопив руками обидві змії і задушив. Коли покликали віщуна, щоб довідатися про долю дитини, той оголосив, що Геракл здійснить великі подвиги, знищить на землі і на морі багато чудовиськ і уб’є чимало злих і гордовитих людей, а всіх, хто буде стояти на його шляху, перемагатиме. Наприкінці свого життя він насолодиться спокоєм, здобуде безсмертя і вічну юність, візьме собі за дружину квітучу Гебу, і весілля святкуватимуть вони на Олімпі, у чертогах Зевса.
Гераклу дали виховання, гідне героя. Але одного разу Геракл убив учителя гри на лірі. Це було справедливо, — тому Геракла виправдали на суді. Але цар Амфітріон вигнав його з міста і відправив його пасти свої череди на гірських пасовищах Кіферона. Там Геракл виріс, загартувався і став красивим юнаком. Він перевершував усіх своїм величезним зростом і силою, і в ньому легко можна було впізнати Зевсового сина. Він був кращим стрільцем з лука, і ніхто не міг так спритно і влучно кидати списа, як він.
Коли Гераклу було вісімнадцять років він убив страшного кіфе- ронського лева, що не раз спускався в долину і пожирав биків його батька. Шкуру вбитого лева з того часу Геракл носив на спині, а левова паща була йому шоломом.
Це був перший подвиг, здійснений Гераклом.
Авгієві стайні
Геракл повинен був за день почистити Авгієві стайні і скотарні. Авгій був сином осяйного Геліоса і царем Еліди, відомий значним багатством, отриманим у спадщину від батька. Незліченними, як хмари в небі, були його череди чудових биків і отари овець. У трьохсот биків шерсть на ногах була білою, як сніг, двісті були червоними, а дванадцять биків, присвячених Геліосу, були білі, неначе лебеді, а один із них блищав, як зірка.
На величезній скотарні, де було три тисячі биків, за довгі роки зібралося стільки гною, що вважалося неможливим її очистити.
Геракл приступив до роботи і почав відводити убік річки Алфей і Пенею, потім він зруйнував у двох місцях стіни скотарні і провів через них канал. Вода завирувала бурхливим потоком і в один день винесла увесь гній на двір. Так Геракл виконав свою обіцянку. Проте Авгій не погодився віддати за роботу обіцяну плату.
Тоді Геракл вирішив помститися Авгію. Зібравши велике військо, він вирушив з ним на Еліду; але племінники Авгія підстерегли військо Геракла в засідці і розбили його. Сам Геракл у цей час хворів; після одужання він помстився своїм ворогам і завдав їм поразки. Потім він знову повернувся в Еліду і, взявши місто, убив Авгія стрілою. Здобувши перемогу, він посадив на священному полі на честь Зевса маслинові дерева, приніс жертви дванадцятьом олімпійським богам і богу річки Алфеєві та заснував Олімпійські ігри.
Потім він знищив царя Нелея, який допомагав Авгію; боровся проти Ареса й Гери; бив палицею по тризубцю Посейдона і с
Народження і юність Геракла. За давніми переказами, Геракл народився від Зевса і прекрасної Алкмени — дружини царя Амфітріона. Гера, дружина Зевса ненавиділа Алкмену, тому почала переслідувати Геракла, і його нещастя почалися з першого ж дня його народження.
Народився Геракл у Фівах. Зевс вирішив зробити його безсмертним. Гера дала йому свої груди, і крапля її молока зробила його безсмертним. Але довідавшись, кого вона годує грудьми, Гера негайно відняла дитину від грудей, і бризнуло трохи її молока на небо. Там виникла світла смуга, яку люди назвали Чумацьким Шляхом. Розгнівана Гера наслала на Геракла дві великі отруйні змії; вони обвилися навколо шиї дитини. Але Геракл підвів голову, схопив руками обидві змії і задушив. Коли покликали віщуна, щоб довідатися про долю дитини, той оголосив, що Геракл здійснить великі подвиги, знищить на землі і на морі багато чудовиськ і уб’є чимало злих і гордовитих людей, а всіх, хто буде стояти на його шляху, перемагатиме. Наприкінці свого життя він насолодиться спокоєм, здобуде безсмертя і вічну юність, візьме собі за дружину квітучу Гебу, і весілля святкуватимуть вони на Олімпі, у чертогах Зевса.
Гераклу дали виховання, гідне героя. Але одного разу Геракл убив учителя гри на лірі. Це було справедливо, — тому Геракла виправдали на суді. Але цар Амфітріон вигнав його з міста і відправив його пасти свої череди на гірських пасовищах Кіферона. Там Геракл виріс, загартувався і став красивим юнаком. Він перевершував усіх своїм величезним зростом і силою, і в ньому легко можна було впізнати Зевсового сина. Він був кращим стрільцем з лука, і ніхто не міг так спритно і влучно кидати списа, як він.
Коли Гераклу було вісімнадцять років він убив страшного кіфе- ронського лева, що не раз спускався в долину і пожирав биків його батька. Шкуру вбитого лева з того часу Геракл носив на спині, а левова паща була йому шоломом.
Це був перший подвиг, здійснений Гераклом.
Авгієві стайні
Геракл повинен був за день почистити Авгієві стайні і скотарні. Авгій був сином осяйного Геліоса і царем Еліди, відомий значним багатством, отриманим у спадщину від батька. Незліченними, як хмари в небі, були його череди чудових биків і отари овець. У трьохсот биків шерсть на ногах була білою, як сніг, двісті були червоними, а дванадцять биків, присвячених Геліосу, були білі, неначе лебеді, а один із них блищав, як зірка.
На величезній скотарні, де було три тисячі биків, за довгі роки зібралося стільки гною, що вважалося неможливим її очистити.
Геракл приступив до роботи і почав відводити убік річки Алфей і Пенею, потім він зруйнував у двох місцях стіни скотарні і провів через них канал. Вода завирувала бурхливим потоком і в один день винесла увесь гній на двір. Так Геракл виконав свою обіцянку. Проте Авгій не погодився віддати за роботу обіцяну плату.
Тоді Геракл вирішив помститися Авгію. Зібравши велике військо, він вирушив з ним на Еліду; але племінники Авгія підстерегли військо Геракла в засідці і розбили його. Сам Геракл у цей час хворів; після одужання він помстився своїм ворогам і завдав їм поразки. Потім він знову повернувся в Еліду і, взявши місто, убив Авгія стрілою. Здобувши перемогу, він посадив на священному полі на честь Зевса маслинові дерева, приніс жертви дванадцятьом олімпійським богам і богу річки Алфеєві та заснував Олімпійські ігри.
Потім він знищив царя Нелея, який допомагав Авгію; боровся проти Ареса й Гери; бив палицею по тризубцю Посейдона і с