Форсовані темпи колективізації були спричинені кризою хлібозаготівель 1927—1928 pp. , а також тим, що держава закупляла у селян хліб за значно меншою ціною чим диктував ринок. Виходячи з цих причин, у січні 1928р. політбюро ЦКВКП(б) прийняло рішення про примусове вилучення в селянства зернових надлишків та необхідність форсованої колективізації сільського господарства. Колективізація проводилась за доомогою грубої сили тому, що селяни не хотіли ділитися своїм потом та кров*ю заробленим майном, особливо жорстоко радянська влада ставилась до заможних селян - так званих куркулів. Події набували загрозливих масштабів. На початку березня 1930 р. газета "Правда" надрукувала статтю Й.Сталіна "Запаморочення від успіхів", де засуджувалися "перегини" в колгоспному будівництві. Головну відповідальність за "викривлення партлінії" Сталін перекладав на місцеве керівництво, провина якого полягала лише в тому, що воно віддано виконувало партійні вказівки.
Форсовані темпи колективізації були спричинені кризою хлібозаготівель 1927—1928 pp. , а також тим, що держава закупляла у селян хліб за значно меншою ціною чим диктував ринок. Виходячи з цих причин, у січні 1928р. політбюро ЦКВКП(б) прийняло рішення про примусове вилучення в селянства зернових надлишків та необхідність форсованої колективізації сільського господарства. Колективізація проводилась за доомогою грубої сили тому, що селяни не хотіли ділитися своїм потом та кров*ю заробленим майном, особливо жорстоко радянська влада ставилась до заможних селян - так званих куркулів. Події набували загрозливих масштабів. На початку березня 1930 р. газета "Правда" надрукувала статтю Й.Сталіна "Запаморочення від успіхів", де засуджувалися "перегини" в колгоспному будівництві. Головну відповідальність за "викривлення партлінії" Сталін перекладав на місцеве керівництво, провина якого полягала лише в тому, що воно віддано виконувало партійні вказівки.