1. Англія перетворилась на «фабрику світу», ставши своєрідним «інкубатором» технічних інновацій для інших країн.
2. Замість купця й банкіра головну роль в економіці країни почав відіграти підприємець-фабрикант.
+ 3. Після завершення промислового перевороту значно зросла чисельність міського населення Англії й чисельність промислових робітників у загальній структурі зайнятості.
4. Масове залучення у виробничий процес жінок і дітей внаслідок відсутності необхідності застосування фізичної сили у виробництві.
5. Збільшення конкуренції на ринку праці призвело до масового безробіття, подовження робочого дня, падіння реальних доходів населення.
6. Загострення суперечностей в англійському суспільстві, що мало за наслідок виступи чартистів і рух лудитів (руйнівників машин).
7. Посилення експлуатації колоній і відсталих країн.
8. Перехід від митної політики протекціонізму до вільної торгівлі, що відбувся в середині ХІХ ст. з відміною «хлібних» законів.
2. Замість купця й банкіра головну роль в економіці країни почав відіграти підприємець-фабрикант.
+ 3. Після завершення промислового перевороту значно зросла чисельність міського населення Англії й чисельність промислових робітників у загальній структурі зайнятості.
4. Масове залучення у виробничий процес жінок і дітей внаслідок відсутності необхідності застосування фізичної сили у виробництві.
5. Збільшення конкуренції на ринку праці призвело до масового безробіття, подовження робочого дня, падіння реальних доходів населення.
6. Загострення суперечностей в англійському суспільстві, що мало за наслідок виступи чартистів і рух лудитів (руйнівників машин).
7. Посилення експлуатації колоній і відсталих країн.
8. Перехід від митної політики протекціонізму до вільної торгівлі, що відбувся в середині ХІХ ст. з відміною «хлібних» законів.