розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми, посилення боярства; великі розміри території держави, їхній різний етнічний склад; розвиток і піднесення удільних земель, князівські міжусобиці; відсутність сталого порядку престолонаслідування тощо; сучасні історики роздробленість тлумачать не як розпад держави, а як зміну її устрою та форми правління. Київську Русь цих часів дослідники називають федеративною монархією. Форму правління визначають як колективний сюзеренітет: замість одного великого князя владу здійснює об’єднання найвпливовіших князів.
розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми, посилення боярства; великі розміри території держави, їхній різний етнічний склад; розвиток і піднесення удільних земель, князівські міжусобиці; відсутність сталого порядку престолонаслідування тощо; сучасні історики роздробленість тлумачать не як розпад держави, а як зміну її устрою та форми правління. Київську Русь цих часів дослідники називають федеративною монархією. Форму правління визначають як колективний сюзеренітет: замість одного великого князя владу здійснює об’єднання найвпливовіших князів.
Объяснение: