Значну роль у розвитку самосвідомості українського народу відіграло культурно-освітнє товариство «Просвіта», засноване 1868 р. народовцями у Львові. За статутом товариство мало «спомагати народну просвіту в напрямах моральнім, матеріальнім і політичнім».
За характером своєї діяльності «Просвіта» нагадувала громади в Наддніпрянській Україні, але на відміну від них мала чітку структуру. Першим головою товариства був Анатоль Вахнянин. Якщо на перших загальних зборах «Просвіти» були присутні 64 члени, то за десятиліття їхня чисельність зросла до 800. Згодом, завдяки клопотанням віце-маршалка галицького сейму Ю. Лаврівського, «Просвіті» почали надавати державну дотацію. Зазвичай їй допомагали внесками й народовці. Один з очільників «Просвіти» — український шляхтич-землевласник Володислав Федорович заявив про те, що оскільки «Просвіта» «прийняла на себе труд видавати шкільні книжки для добра народу», то вона має бути незалежною, і подарував товариству 12 000 голландських гульденів.
Значну роль у розвитку самосвідомості українського народу відіграло культурно-освітнє товариство «Просвіта», засноване 1868 р. народовцями у Львові. За статутом товариство мало «спомагати народну просвіту в напрямах моральнім, матеріальнім і політичнім».
За характером своєї діяльності «Просвіта» нагадувала громади в Наддніпрянській Україні, але на відміну від них мала чітку структуру. Першим головою товариства був Анатоль Вахнянин. Якщо на перших загальних зборах «Просвіти» були присутні 64 члени, то за десятиліття їхня чисельність зросла до 800. Згодом, завдяки клопотанням віце-маршалка галицького сейму Ю. Лаврівського, «Просвіті» почали надавати державну дотацію. Зазвичай їй допомагали внесками й народовці. Один з очільників «Просвіти» — український шляхтич-землевласник Володислав Федорович заявив про те, що оскільки «Просвіта» «прийняла на себе труд видавати шкільні книжки для добра народу», то вона має бути незалежною, і подарував товариству 12 000 голландських гульденів.
Объяснение: