Основні напрямки зовнішньої політики Росії епохи Івана Грозного оформилися ще при його діда - великому московському князя Івана III: балтійське (північно-західне), литовське (західне), кримське (південне), а також казанське і ногайські (південно-східне). Об'єднання російських земель навколо Москви робило можливої активізацію зовнішньополітичної діяльності.
Зовнішня політика мала певні проблеми проте до початку XVII ст. міжнародне становище Російської держави стабілізувався, по разом з тим воно залишалося досить непевним - основні проблеми російської зовнішньої політики вирішені були.
Внутрішня політика
Внутрішня політика була в основному спрямована на відродження освіти, науки, мистецтва, книгодрукування і самої держави. Прагнення створити станову державу зі збереженням традицій.
Основні напрямки зовнішньої політики Росії епохи Івана Грозного оформилися ще при його діда - великому московському князя Івана III: балтійське (північно-західне), литовське (західне), кримське (південне), а також казанське і ногайські (південно-східне). Об'єднання російських земель навколо Москви робило можливої активізацію зовнішньополітичної діяльності.
Зовнішня політика мала певні проблеми проте до початку XVII ст. міжнародне становище Російської держави стабілізувався, по разом з тим воно залишалося досить непевним - основні проблеми російської зовнішньої політики вирішені були.
Внутрішня політикаВнутрішня політика була в основному спрямована на відродження освіти, науки, мистецтва, книгодрукування і самої держави. Прагнення створити станову державу зі збереженням традицій.
Також створення дворянства (аристократії)