Після смерті Юрія-Болеслава у 1340 р.. Галицько-Волинське князівство припинило своє існування як єдина держава. Відтоді розпочалася боротьба за Галичину, а потім і всіх інших українські землі між Польщею, Угорщиною, Литвою, Московією
Однак основними претендентами на Галицько-Волинські землі в середині XIV ст. були Литва і Польща. Литовському князю Гедиміні вдалося посадити на Волині свого сина Любарта, який номінально вважався галицько-волинським князем. Водночас польський король Казимир III розпочав завойовницькі походи проти Галичини. Після другої спроби в 1349 він захопив її. У 1351-1352 рр.між Польщею і Литвою йшла війна за Галицько-Волинську землю. За пермір'ям 1352 Галичина залишилася під владою Польщі, а Волинь і Берестейська земля - під владою Литви.
Надалі саме Литві вдалося приєднати до себе практично всі українські землі. Період перебування українських земель у складі литовського князівства прийнято називати в історичній літературі російсько-литовським періодом.
Після смерті Юрія-Болеслава у 1340 р.. Галицько-Волинське князівство припинило своє існування як єдина держава. Відтоді розпочалася боротьба за Галичину, а потім і всіх інших українські землі між Польщею, Угорщиною, Литвою, Московією
Однак основними претендентами на Галицько-Волинські землі в середині XIV ст. були Литва і Польща. Литовському князю Гедиміні вдалося посадити на Волині свого сина Любарта, який номінально вважався галицько-волинським князем. Водночас польський король Казимир III розпочав завойовницькі походи проти Галичини. Після другої спроби в 1349 він захопив її. У 1351-1352 рр.між Польщею і Литвою йшла війна за Галицько-Волинську землю. За пермір'ям 1352 Галичина залишилася під владою Польщі, а Волинь і Берестейська земля - під владою Литви.
Надалі саме Литві вдалося приєднати до себе практично всі українські землі. Період перебування українських земель у складі литовського князівства прийнято називати в історичній літературі російсько-литовським періодом.
Объяснение: