ответ:Найчисленнішими групами селянства в першій половині і середині XIX ст. були приватновласницькі (поміщицькі) та державні (казенні) селяни. Обидві категорії селян були залежними, оскільки не мали права володіти землею. Основою для кріпосницької системи була встановлена законом власність на землю, незалежно від того, хто був власником землі – держава чи приватна особа.
Соціальний склад сільського населення був дуже строкатим. Наприклад, до розряду казенних селян належали такі підкатегорії: державні селяни на казенних та приватних землях; козаки; військові поселенці; однодвірці; кіннозаводські; євреї-землероби, поселені на казенних та приватних землях; частково старостинські; економічні; коронні; виморочні; банківські; відписні; колоністи; вільні хлібороби; селяни, приписані до навчальних закладів; вільні матроси; кантоністи; солдатські діти; нижчі військові чини та ін. Хоча всі вони були особисто вільними, проте, користуючись державною землею, виконували казенні повинності і платили податки, що наближало їх до становища поміщицьких та удільних селян.
ответ:Найчисленнішими групами селянства в першій половині і середині XIX ст. були приватновласницькі (поміщицькі) та державні (казенні) селяни. Обидві категорії селян були залежними, оскільки не мали права володіти землею. Основою для кріпосницької системи була встановлена законом власність на землю, незалежно від того, хто був власником землі – держава чи приватна особа.
Соціальний склад сільського населення був дуже строкатим. Наприклад, до розряду казенних селян належали такі підкатегорії: державні селяни на казенних та приватних землях; козаки; військові поселенці; однодвірці; кіннозаводські; євреї-землероби, поселені на казенних та приватних землях; частково старостинські; економічні; коронні; виморочні; банківські; відписні; колоністи; вільні хлібороби; селяни, приписані до навчальних закладів; вільні матроси; кантоністи; солдатські діти; нижчі військові чини та ін. Хоча всі вони були особисто вільними, проте, користуючись державною землею, виконували казенні повинності і платили податки, що наближало їх до становища поміщицьких та удільних селян.
Объяснение: