У це століття Москва стає центром загальноруської національної культури. У цей період посилюється роль російської мови, створюються твори, присвячені темі державного будівництва, зростає інтерес до історії Вітчизни. У сучасній літературі російську культуру цього часу оцінюють як "Російське Відродження". У всіх великих містах північносхідної Русі відновлюються і розширюються монастирські школи та училища, переписуються старі і створюються нові рукописні книги. Розвивається грамотність різних верств населення, особливо міського. В галузі літератури особливе місце займає московське літописання. У 1408 р. при дворі митрополита складається традиція складання загальноруські літописних зводів, першим з яких є Троїцька літопис. До 1480 р. відноситься створення Московського літописного зведення, що став ідеологічним обгрунтуванням об'єднання земель навколо Москви.
Перемога на Куликовому полі дала потужний поштовх розвитку патріотичних почуттів російських людей і спонукала до створення циклу літературних творів, серед яких найбільш глибоким і значним є "Задонщина" - поема, написана Софонієм Рязанцем незабаром після битви. Її характерна особливість - це зв'язок зі "Словом о полку Ігоревім". Створюючи свій твір, Софоний запозичив у автора "Слова" літературні образи, стилістичні звороти та вирази, художні прийоми і навіть окремі уривки. Але це не наслідування, а свідоме зіставлення подій минулого й сьогодення, яке дозволяє висловити головну думку автора - запорука перемоги в єдності і узгодженості дій руських князів. Найпопулярнішим твором циклу про "Куликовській битві" стало "Сказання про Мамаєвому побоїще", в якому широко використані народні перекази про цю подію і образотворчі засоби усної народної творчості.
У це століття Москва стає центром загальноруської національної культури. У цей період посилюється роль російської мови, створюються твори, присвячені темі державного будівництва, зростає інтерес до історії Вітчизни. У сучасній літературі російську культуру цього часу оцінюють як "Російське Відродження". У всіх великих містах північносхідної Русі відновлюються і розширюються монастирські школи та училища, переписуються старі і створюються нові рукописні книги. Розвивається грамотність різних верств населення, особливо міського. В галузі літератури особливе місце займає московське літописання. У 1408 р. при дворі митрополита складається традиція складання загальноруські літописних зводів, першим з яких є Троїцька літопис. До 1480 р. відноситься створення Московського літописного зведення, що став ідеологічним обгрунтуванням об'єднання земель навколо Москви.
Перемога на Куликовому полі дала потужний поштовх розвитку патріотичних почуттів російських людей і спонукала до створення циклу літературних творів, серед яких найбільш глибоким і значним є "Задонщина" - поема, написана Софонієм Рязанцем незабаром після битви. Її характерна особливість - це зв'язок зі "Словом о полку Ігоревім". Створюючи свій твір, Софоний запозичив у автора "Слова" літературні образи, стилістичні звороти та вирази, художні прийоми і навіть окремі уривки. Але це не наслідування, а свідоме зіставлення подій минулого й сьогодення, яке дозволяє висловити головну думку автора - запорука перемоги в єдності і узгодженості дій руських князів. Найпопулярнішим твором циклу про "Куликовській битві" стало "Сказання про Мамаєвому побоїще", в якому широко використані народні перекази про цю подію і образотворчі засоби усної народної творчості.