Б. «Ось недавно вчинили договір з поляками на нашу згубу; розірвали
надвоє і обидва монархи умовились між собою, що будуть нас викоріня-
т... Ви звикли вважати нас за якусь безсловесну худобу, без нас виріши-
ди, які міста залишити під собою, в які уступити, а тим часом ці міста
дісталися вам не вашою силою, а Божою поміччю й нашою кров'ю та
відвагою. Часто від ваших московських людей можна почути таку ду-
ку: вільно, мовляв, королеві, яку хоче мати віру у своїй державі, вільно
олиу благочестиві церкви обертати в уніатські або костьоли. Але хай
так не буде! Не допустив нас Господь у таку неволю. Знає король, що
предки наші, як рівні з рівними, як вільні з вільними в одне тіло з'єдна-
іся з поляками під єдиним государем, добровільно обраним і заприсяже-
ки. А того ярма ані ми, ані батьки наші носити не звикли».
Г. Андрусівський договір 1667 р