Кошовим отаманом Війська Запорізького Калнишевський стає близько 1765 року, коли за плечима він мав цілих 75 років Російська цариця Катерина ІІ кошового Калнишевського нагородила золотою медаллю з діамантами, найвищою відзнакою імперії – орденом Андрія Первозванного за участь у російсько-турецькій війні 1773 року йому було присвоєно військове звання російської армії «генерал-лейтенант» При в’їзді до міста Ромни перед очима постає величний монумент на Покровській горі. Цей пам’ятник прославляє останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського. Його спорудили земляки отамана влітку 1990 року, готуючись до 300-річчя від дня народження «козацького батька». Встановлено пам’ятник на місці, де знаходилася до 1908 року Покровська церква, що була збудована на кошти Петра Калнишевського і освячена 1770 року. За свою бунтівну козацьку вдачу та любов до України Кошового заслали довічно у Соловецькій монастир, і там він був замурований у кам’яному казематі без вікон і дверей, де провів 12 років, буквально не бачачи світла божого. Згодом майже 100-літнього старого перевели у сусідній каземат, умови утримання в якому відрізнялися лише тим, що можна було іноді, під караулом, ходити до церкви. Розмовляти з Калнишевським було категорично заборонено під страхом суворої кари. Визволил» 111-річного Петра Івановича вже після приходу до влади Олександра I у 1801 році. Помер він там же, в монастирі, у листопаді 1803 року, коли йому виповнилося113 років. Що важливо підкреслити — помер, ні в чому не покаявшись, відчуваючи духовну правоту За життя у Січі Петро Калнишевський став багатим власником. При арешті у його зимівниках та хуторах було описано 639 коней, 1076 голів великої рогатої худоби, 14045 овець, 2175 пудів збіжжя В Роменському краєзнавчому музеї є коштовне Євангеліє, яке Петро Калнишевський подарував церкві свого рідного села Пустовійтівка. Про цей подарунок останнього кошового отамана Запорозької Січі знає цілий світ. В нижній частині передньої обкладинки вигравійовано: «Сія книга Євангелія іздєлана коштом войска Запорожского низового судії військового Петра Івановича Калнишевського»
Кошовим отаманом Війська Запорізького Калнишевський стає близько 1765 року, коли за плечима він мав цілих 75 років Російська цариця Катерина ІІ кошового Калнишевського нагородила золотою медаллю з діамантами, найвищою відзнакою імперії – орденом Андрія Первозванного за участь у російсько-турецькій війні 1773 року йому було присвоєно військове звання російської армії «генерал-лейтенант» При в’їзді до міста Ромни перед очима постає величний монумент на Покровській горі. Цей пам’ятник прославляє останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського. Його спорудили земляки отамана влітку 1990 року, готуючись до 300-річчя від дня народження «козацького батька». Встановлено пам’ятник на місці, де знаходилася до 1908 року Покровська церква, що була збудована на кошти Петра Калнишевського і освячена 1770 року. За свою бунтівну козацьку вдачу та любов до України Кошового заслали довічно у Соловецькій монастир, і там він був замурований у кам’яному казематі без вікон і дверей, де провів 12 років, буквально не бачачи світла божого. Згодом майже 100-літнього старого перевели у сусідній каземат, умови утримання в якому відрізнялися лише тим, що можна було іноді, під караулом, ходити до церкви. Розмовляти з Калнишевським було категорично заборонено під страхом суворої кари. Визволил» 111-річного Петра Івановича вже після приходу до влади Олександра I у 1801 році. Помер він там же, в монастирі, у листопаді 1803 року, коли йому виповнилося113 років. Що важливо підкреслити — помер, ні в чому не покаявшись, відчуваючи духовну правоту За життя у Січі Петро Калнишевський став багатим власником. При арешті у його зимівниках та хуторах було описано 639 коней, 1076 голів великої рогатої худоби, 14045 овець, 2175 пудів збіжжя В Роменському краєзнавчому музеї є коштовне Євангеліє, яке Петро Калнишевський подарував церкві свого рідного села Пустовійтівка. Про цей подарунок останнього кошового отамана Запорозької Січі знає цілий світ. В нижній частині передньої обкладинки вигравійовано: «Сія книга Євангелія іздєлана коштом войска Запорожского низового судії військового Петра Івановича Калнишевського»