Рюрик( 830—879) (роки правління-862-879рр.)— це літописний князь, засновник династії Рюриковичів. Батько київського князя Ігоря.У російській історіографії вважається засновником Новгородського князівства.
Оле́г(? -912)— напівлегендарний київський князь варязького походження( (882—912) . Здійснив похід на Константинополь (911). За переказом помер від змії, яка вилізла із черепа його мертвого коня.
І́гор (878—945)— Князь київський (912—945). Здійснив два походи на Константинополь (941 і 944), що закінчилися укладанням русько-візантійського договору. Організував виправи русів на Кавказ і Каспію. Убитий слов'янським племенем деревлян.
О́льга( 910 — 969)- Княгиня київська (945—962), дружина київського князя Ігоря, мати Святослава. . 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство.
Святосла́в (938 — 972) — великий князь київський (945—972).Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар.
Володи́мир Святосла́вич (960/963 — 1015)— великий князь київський (979—1015), князь новгородський (970—988). Хреститель Русі(988р.). Розширив межі столиці Києва, збудував Десятинну церкву. Першим із руських князів розпочав карбувати власну золоту монету. Заснував Володимир , Переяслав та інші міста. Використовував особистий знак «тризуб».Приєднав до своєї держави землі в'ятичів, ятвягів, радимичів, білих хорватів.
Рюрик( 830—879) (роки правління-862-879рр.)— це літописний князь, засновник династії Рюриковичів. Батько київського князя Ігоря.У російській історіографії вважається засновником Новгородського князівства.
Оле́г(? -912)— напівлегендарний київський князь варязького походження( (882—912) . Здійснив похід на Константинополь (911). За переказом помер від змії, яка вилізла із черепа його мертвого коня.
І́гор (878—945)— Князь київський (912—945). Здійснив два походи на Константинополь (941 і 944), що закінчилися укладанням русько-візантійського договору. Організував виправи русів на Кавказ і Каспію. Убитий слов'янським племенем деревлян.
О́льга( 910 — 969)- Княгиня київська (945—962), дружина київського князя Ігоря, мати Святослава. . 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство.
Святосла́в (938 — 972) — великий князь київський (945—972).Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар.
Володи́мир Святосла́вич (960/963 — 1015)— великий князь київський (979—1015), князь новгородський (970—988). Хреститель Русі(988р.). Розширив межі столиці Києва, збудував Десятинну церкву. Першим із руських князів розпочав карбувати власну золоту монету. Заснував Володимир , Переяслав та інші міста. Використовував особистий знак «тризуб».Приєднав до своєї держави землі в'ятичів, ятвягів, радимичів, білих хорватів.