Наприкінці XX ст. в Японії стрімко зростали інвалютні резерви. Урядом була запроваджена система заходів щодо лібералізації вивозу японських капіталів закордон. Нині вона є найпотужнішим банківським центром і міжнародним кредитором. Її частка у міжнародних позиках зросла з 5% у 1980 р. до 20,6% у 1990 р. Експорт капіталу є головною формою зовнішньоекономічної діяльності. Найбільше японських капіталів працює у США (42,2%), країнах Азії (24,2%), Західної Європи (15,3%), Латинської Америки (9,3%)
Японская торговля относится к типу торговли добавленной стоимости. Она заключается в импорте Японией сырья и экспорте промышленных товаров. Во времена существования Японской империи страна преимущественно ввозила сырье для текстильной промышленности, а вывозила текстильные товары. Торговля была ориентирована на предметы легкой промышленности. После Второй мировой войны главной статьей японского импорта стало топливо, а экспорта — продукция машиностроения, автомобили, высокоточное оборудование и полупроводники. Торговля была переориентирована на товары тяжелой и химической промышленности.
