Очільник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий пояснив, що з кінця 20 століття Україна не має суден необхідного класу, які дозволили б вести дослідження у Світовому океані та надавати підтримку антарктичним дослідженням на станції «Академік Вернадський».
«Власне сьогодні майже 20 років з часу останнього самостійного наукового рейсу України в Південному океані (2000-2001 рр.). Для обслуговування нашої станції ми щороку фрахтуємо іноземні судна, а морські дослідження тривалий час взагалі не вели, лише минулого року почали дещо робити з борту риболовних суден, які звісно ж не є повноцінними “плавучими лабораторіями”. Купівля власного судна і відновлення наукових рейсів надзвичайно посилюють наші наукові можливості. Також ми зможемо утворювати логістичні консорціуми з країнами, які мають свої полярні станції, але не мають власного флоту. І, до речі, буде дуже символічно до 25-річчя нашої станції «Академік Вернадський» нарешті прийти на неї на власному судні», – розказав директор НАНЦ Євген Дикий.
Відновлення рейсів також є актуальним з точки зору політики та економіки. Адже Україна має міжнародні зобов’язання щодо вивчення Південного океану і веде там успішний риболовний промисел.
На придбання судна Уряд виділив до 252 млн гривень.
«Це той максимум, на який ми можемо розраховувати, але ми працюватимемо над тим, щоб вкластись у меншу суму і заощадити державні кошти», – пояснив Євген Дикий.
Відповідь:
Степан Осипович Макаров
Пояснення:
Очільник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий пояснив, що з кінця 20 століття Україна не має суден необхідного класу, які дозволили б вести дослідження у Світовому океані та надавати підтримку антарктичним дослідженням на станції «Академік Вернадський».
«Власне сьогодні майже 20 років з часу останнього самостійного наукового рейсу України в Південному океані (2000-2001 рр.). Для обслуговування нашої станції ми щороку фрахтуємо іноземні судна, а морські дослідження тривалий час взагалі не вели, лише минулого року почали дещо робити з борту риболовних суден, які звісно ж не є повноцінними “плавучими лабораторіями”. Купівля власного судна і відновлення наукових рейсів надзвичайно посилюють наші наукові можливості. Також ми зможемо утворювати логістичні консорціуми з країнами, які мають свої полярні станції, але не мають власного флоту. І, до речі, буде дуже символічно до 25-річчя нашої станції «Академік Вернадський» нарешті прийти на неї на власному судні», – розказав директор НАНЦ Євген Дикий.
Відновлення рейсів також є актуальним з точки зору політики та економіки. Адже Україна має міжнародні зобов’язання щодо вивчення Південного океану і веде там успішний риболовний промисел.
На придбання судна Уряд виділив до 252 млн гривень.
«Це той максимум, на який ми можемо розраховувати, але ми працюватимемо над тим, щоб вкластись у меншу суму і заощадити державні кошти», – пояснив Євген Дикий.
Объяснение: