Характерною особливістю цього простору, як порівняти до інших подібних регіонів внутрішніх морів, — є його географічне положення на теренах трьох континентів. Країни, територія яких знаходяться в межах цього регіону часто називаються середземноморськими. Проте територія декотрих із них, як наприклад Іспанія та Франція, виходить за межі регіону. А Португалія, що теж вважається середземноморською країною, взагалі не має прямого доступу до вищевказаного моря.
Існує декілька критеріїв щодо розмежування Середземномор'я. Вони носять попри фізично-географічний та політичний, насамперед і кліматичний та культурний характер. Так би мовити «на око», межі Середземномор'я нерідко визначають як ареал природного та потенційного поширення оливкового дерева. Цим самим стверджується обмеження регіону середземноморським кліматом — з дощовитою м'якою зимою та сухим жарким літом, що не відповідає дійсності. Адже не у всіх місцевостях з цим кліматом (наприклад у горах) ростуть оливки та й навіть суто прибережні регіони моря мають часто відмінні кліматичні якості. Окрім цього існує загальноприйнята думка, що регіони, де хоча й панує такий тип клімату, але які значно віддалені від Середземного моря, не вважаються середземноморськими. Це відноситься до кількох областей довкола Чорного моря та високогір'я Загросу, що в Ірані.
Объяснение:
Додаткова інформація:
Фізико-географічний нарис:
Середземномор'я знаходиться в межах Альпійської складчастої геосинклінальної області, багато районів відрізняються сильною сейсмічною активністю, є активні вулкани (Етна, Везувій, Стромболі). Для рельєфу північної частини характерне чергування середньовисотних гір, плоскогір'їв, горбистих рівнин; у багатьох районах розвинений карст (Динарське нагір'я та інші). В африканській частині широко розповсюджені пластові рівнини.
Характерною особливістю цього простору, як порівняти до інших подібних регіонів внутрішніх морів, — є його географічне положення на теренах трьох континентів. Країни, територія яких знаходяться в межах цього регіону часто називаються середземноморськими. Проте територія декотрих із них, як наприклад Іспанія та Франція, виходить за межі регіону. А Португалія, що теж вважається середземноморською країною, взагалі не має прямого доступу до вищевказаного моря.
Існує декілька критеріїв щодо розмежування Середземномор'я. Вони носять попри фізично-географічний та політичний, насамперед і кліматичний та культурний характер. Так би мовити «на око», межі Середземномор'я нерідко визначають як ареал природного та потенційного поширення оливкового дерева. Цим самим стверджується обмеження регіону середземноморським кліматом — з дощовитою м'якою зимою та сухим жарким літом, що не відповідає дійсності. Адже не у всіх місцевостях з цим кліматом (наприклад у горах) ростуть оливки та й навіть суто прибережні регіони моря мають часто відмінні кліматичні якості. Окрім цього існує загальноприйнята думка, що регіони, де хоча й панує такий тип клімату, але які значно віддалені від Середземного моря, не вважаються середземноморськими. Це відноситься до кількох областей довкола Чорного моря та високогір'я Загросу, що в Ірані.
Объяснение:
Додаткова інформація:
Фізико-географічний нарис:
Середземномор'я знаходиться в межах Альпійської складчастої геосинклінальної області, багато районів відрізняються сильною сейсмічною активністю, є активні вулкани (Етна, Везувій, Стромболі). Для рельєфу північної частини характерне чергування середньовисотних гір, плоскогір'їв, горбистих рівнин; у багатьох районах розвинений карст (Динарське нагір'я та інші). В африканській частині широко розповсюджені пластові рівнини.