В околицях Львова є досить багато корисних копалин, які приурочені до сенонських, верхньоміоценових і четвертинних відкладів.
Верхньокрейдові відклади Редагувати
Серед верхньокрейдових мергелів, склад яких коливається у широких межах і змінюється переважно з зходу на схід, є різновиди, дуже схожі на амвросієвський чи новоросійський мергель, що використовується як сировина для виробництва цементу. Детальне вивчення мергелів не проводилось, але окремі аналізи дозволяють зробити висновок про їх потенційну значимість як цементної сировини. Для прикладу: CaCO3 - 68.57-77.99%, MgCO3 - 0.17-0.38%, SiO2 - 11.73-23.65%, Al2O3 - 1.60-5.77%, Fe2O3 - 1.02-5.96%.
Верхньоміоценові відклади Редагувати
Верхньоміоценові відклади представляють інтерес як корисні копалини, насамперед як будівельна сировина. Вапняки, що зустрічаються в околицях Львова, можна розділити на чотири різновиди: літотамнієві, ервілієві, кавернозні (ратинські) та детритові.
Літотамнієві вапняки утворюють три горизонти — нижній, середній і верхній. Найбільш широко представлений середній горизонт, який має найоптимальніші умови залягання для промислової розробки. Він складений колоніями літотамнієвих водоростей, що зцементовані вапняковим матеріалом. Іноді в ньому міститься значна кількість вапнистого літотамнієвого детриту. В самому Львові цей горизонт піскуватий, але на південний схід від міста (у напрямку Наварії та Пустомит) переходить у майже чистий карбонат кальцію (понад 97 % СаСО3). Потужність пласту від декількох десятків сантиметрів до 8—10 м. У XV–XIX ст. середній літотамнієвий вапняк використовувався у Львові як будівельний камінь
В околицях Львова є досить багато корисних копалин, які приурочені до сенонських, верхньоміоценових і четвертинних відкладів.
Верхньокрейдові відклади Редагувати
Серед верхньокрейдових мергелів, склад яких коливається у широких межах і змінюється переважно з зходу на схід, є різновиди, дуже схожі на амвросієвський чи новоросійський мергель, що використовується як сировина для виробництва цементу. Детальне вивчення мергелів не проводилось, але окремі аналізи дозволяють зробити висновок про їх потенційну значимість як цементної сировини. Для прикладу: CaCO3 - 68.57-77.99%, MgCO3 - 0.17-0.38%, SiO2 - 11.73-23.65%, Al2O3 - 1.60-5.77%, Fe2O3 - 1.02-5.96%.
Верхньоміоценові відклади Редагувати
Верхньоміоценові відклади представляють інтерес як корисні копалини, насамперед як будівельна сировина. Вапняки, що зустрічаються в околицях Львова, можна розділити на чотири різновиди: літотамнієві, ервілієві, кавернозні (ратинські) та детритові.
Літотамнієві вапняки утворюють три горизонти — нижній, середній і верхній. Найбільш широко представлений середній горизонт, який має найоптимальніші умови залягання для промислової розробки. Він складений колоніями літотамнієвих водоростей, що зцементовані вапняковим матеріалом. Іноді в ньому міститься значна кількість вапнистого літотамнієвого детриту. В самому Львові цей горизонт піскуватий, але на південний схід від міста (у напрямку Наварії та Пустомит) переходить у майже чистий карбонат кальцію (понад 97 % СаСО3). Потужність пласту від декількох десятків сантиметрів до 8—10 м. У XV–XIX ст. середній літотамнієвий вапняк використовувався у Львові як будівельний камінь