На материковій обмілині (шельфі) та материковому схилі продовжуються рівнини і гори суходолу. Для них характерний материковий тип земної кори (до глибини 3000-4000 м).
Ложе океану розташоване глибше, за межами підводної окраїни материка, де поширений океанічний тип земної кори. Рельєф тут здебільшого горбисто-рівнинний, однак трапляються й окремі гори вулканічного походження.
Часто підводну окраїну материка і ложе океану розділяє перехідна зона. Вона розташована у місцях сходження літосферних плит і має перехідний (від материкового до океанічного) тип земної кори та дуже складний рельєф. Тут позмінно чергуються улоговини окраїнних морів, підводні хребти та найглибші частини Світового океану — глибоководні жолоби. В районі улоговин окраїнних морів і глибоководних жолобів перебувають епіцентри землетрусів. Вершини підводних хребтів можуть здійматися над поверхнею води, утворюючи острівні дуги. Саме тут найбільше діючих вулканів. Найактивніші з них розташовані на морському дні.
На материковій обмілині (шельфі) та материковому схилі продовжуються рівнини і гори суходолу. Для них характерний материковий тип земної кори (до глибини 3000-4000 м).
Ложе океану розташоване глибше, за межами підводної окраїни материка, де поширений океанічний тип земної кори. Рельєф тут здебільшого горбисто-рівнинний, однак трапляються й окремі гори вулканічного походження.
Часто підводну окраїну материка і ложе океану розділяє перехідна зона. Вона розташована у місцях сходження літосферних плит і має перехідний (від материкового до океанічного) тип земної кори та дуже складний рельєф. Тут позмінно чергуються улоговини окраїнних морів, підводні хребти та найглибші частини Світового океану — глибоководні жолоби. В районі улоговин окраїнних морів і глибоководних жолобів перебувають епіцентри землетрусів. Вершини підводних хребтів можуть здійматися над поверхнею води, утворюючи острівні дуги. Саме тут найбільше діючих вулканів. Найактивніші з них розташовані на морському дні.
Объяснение: