Середня густота населення в Україні становила на початок 2000 року 82,4 осіб на 1 км кв, що більше, ніж; середня у світі, але менше, ніж у більшості європейських країн. Зумовлена вона переважно демографічними процесами. На території України населення розміщене нерівномірно. Найбільша середня його густота у східних (Донецька — 202, Луганська — 108 осіб на км кв) та західних областях (Львівська — 127, Чернівецька —116 осіб на км кв). Високу густоту мають Київська (з містом Києвом) та Дніпропетровська області. Причини, що зумовили її у цих регіонах різні. На Донбасі, у Дніпропетровській області висока середня густота населення пов'язана з великою кількістю міст, зокрема дуже великих, що утворилися у процесі швидкої індустріалізації цих регіонів. У західних областях висока густота пов'язана з високою середньою густотою сільського населення, що склалося історично.
Найнижча середня густота населення в поліських (Чернігівська, Житомирська, Рівненська, Волинська) та степових (Херсонська, Кіровоградська) областях. У них низька і густота сільського населення. Зумовлена така ситуація природними умовами (заболоченістю на Поліссі, дефіцитом вологи у Степу), а також тим, що активне нове освоєння степових районів почалося тільки наприкінці XVIII ст. Позначилися і великі втрати населення в результаті депортацій та голодоморів (особливо в Лісостепу).
Середня густота населення в Україні становила на початок 2000 року 82,4 осіб на 1 км кв, що більше, ніж; середня у світі, але менше, ніж у більшості європейських країн. Зумовлена вона переважно демографічними процесами. На території України населення розміщене нерівномірно. Найбільша середня його густота у східних (Донецька — 202, Луганська — 108 осіб на км кв) та західних областях (Львівська — 127, Чернівецька —116 осіб на км кв). Високу густоту мають Київська (з містом Києвом) та Дніпропетровська області. Причини, що зумовили її у цих регіонах різні. На Донбасі, у Дніпропетровській області висока середня густота населення пов'язана з великою кількістю міст, зокрема дуже великих, що утворилися у процесі швидкої індустріалізації цих регіонів. У західних областях висока густота пов'язана з високою середньою густотою сільського населення, що склалося історично.
Найнижча середня густота населення в поліських (Чернігівська, Житомирська, Рівненська, Волинська) та степових (Херсонська, Кіровоградська) областях. У них низька і густота сільського населення. Зумовлена така ситуація природними умовами (заболоченістю на Поліссі, дефіцитом вологи у Степу), а також тим, що активне нове освоєння степових районів почалося тільки наприкінці XVIII ст. Позначилися і великі втрати населення в результаті депортацій та голодоморів (особливо в Лісостепу).