1 поширення світла 2 відбивання світла
3
дзеркальне
відбивання
4 оборотність
променів
між назвою явища та визначенням,
А паралельно падаючий пучок відбивається розбіжним
пучком
Б паралельно падаючий пучок відбиваеться паралельним
пупсом
в в однорідному середовищі світло поширюється прямолі
ційно
гкут падінн дорівнос куту відбивання
дякщо спрямувати падаючий промінь по ходу відбитого,
то відбитий пройде по падаючому

Під час падіння променя світла на межу розділу двох середовищ промінь змінює свій напрям, залишаючись у даному середовищі, – це явище називається відбиванням світла.

Кут падіння – кут між променем, що падає, та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.

Кут відбивання – кут між відбитим променем та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.

Розрізняють дифузне (або розсіяне) і дзеркальне відбивання. Дзеркальна поверхня відбиває світло в цілком певному напрямку. При дифузному відбиванні світло розсіюється в усіх напрямках.

Закони відбивання:

– падаючий і відбитий промені лежать в одній площині з перпендикуляром, проведеним до відбиваючої поверхні в точці падіння;

– кут падіння дорівнює куту відбивання.

Хід променів при відбиванні світла має властивість оборотності: якщо точковий об’єкт і його зображення поміняти місцями, то хід променів при цьому не зміниться, зміниться лише їхній напрям.

Крім світла, властивість відбиватися від перешкод має і звук. Прикладом цього явища є луна, яку ми можемо чути в горах.