Педагогічна задача. У 9-му класі на уроці хімії йде опитування з теми . «Фосфор та його властивості». Вчителем дане завдання: розкрити властивості цього хімічного елементу. - Фосфор – слово грецьке, - почав свою відповідь учень. – У перекладі воно означає “той, що несе світло”. Властивість фосфору світитися у темряві вважалася людьми минулого великим дивом і довгий час залишалося непізнанною таємницею. Фосфор отримав назву “холодний вогонь”, продавався іноді дорожче, ніж золото. Дехто вважав, що у фосфорі втілений якийсь “надприродний дух”, “позаземний феномен”. Не знаючи наукових законів, алхіміки намагалися… - Відповідь не по суті запитання. Я про це не питав, - незадоволеним голосом обірвав учня вчитель. – Більш конкретно! Учень почав говорити тихіше, переказуючи зміст підручника. Увага у класі теж стала меншою, ніж на початку відповіді товариша. У відповіді учня не відчувалося захопленості, емоційної піднесеності. У чому помилка учителя? Чи правильно розуміє він сутність категорії “навчання”, приймаючи рішення в такій ситуації, якщо: а) учень має середній рівень успішності і відповідає так перший раз. б) учень має високий рівень успішності.
Объяснение: