Аналіз вірша Андрія М'ястківського «Курличуть хмари, тьохкає вода…»

Тема: поетична розповідь про красу осіннього світанку.
Головна думка: «восени для мене, як у травні, — курличуть хмари, тьохкає вода».
Художні засоби.
Епітети: далекій грані, буйний хміль, схиленій тичині, жовтогарячі соняхи, білі квіти, блакитний півень, золоте крило, згадка молода, зірниці давні.
Уособлення (персоніфікація): курличуть хмари, тьохкає вода, дерева казку шепчуть, вітер землю гойда, зронив обручку місяць, зронили хмари квіти, ходить згадка, згадка збирає зірниці.
Порівняння: «вітер землю, мов колисанку, гойда», «путь, як буйний хміль по схиленій тичині», «восени для мене, як у травні, курличуть».
Повтори (анафора, або єдинопочаток): «Блакитний півень …», «Курличуть хмари, тьохкає вода».
Інверсія: курличуть хмари, тьохкає вода; повилася путь; зронив обручку місяць в джерело; ходить згадка молода.
Кількість строф: чотири.
Рими: вода – гойда, світанні – грані, путь – цвітуть, тичині – одчиненім, джерело – крило, полі – видноколі, молода – вода, давні – травні.