Бухту спокою облизує прибій. (Епіграф) Життя та наука не стоять на місті. Кожний день можна відкрити нову землю, новий острів чи протоку, нарешті - нову зірку. Але що робити, якщо ти не мандрівник, не науковознавець, не астроном?! Все дуже просто, ми можемо кожен день відкривати світ та людей які знаходяться коло нас. Можна вивчати свій край, відкривати те, що не помітили інші, красу природи рідного міста, вивчати комах, про яких нібито написано вже стільки, що багато з нас не помічають у їх поведінкі нічого нового. Нарешті, просто відкрити для себе безмежну красу синього неба або квітку у ранішній росі. Наші мрії стимулюють наші бажання до пізнання нового та невивченого. Але поряд знаходяться наші друзі і ми все життя можемо відкривати їхні нові риси, ми можемо захопитися книгою і розповісти про неї своїм знайомим. Так починаються наші мандри спочатку до нашого "духовного острову", це буде наше перше значиме відкриття.
Напнемо вітрила наших мрій!
Кличуть нас у мандри океани.
Бухту спокою облизує прибій. (Епіграф)
Життя та наука не стоять на місті. Кожний день можна відкрити нову землю, новий острів чи протоку, нарешті - нову зірку. Але що робити, якщо ти не мандрівник, не науковознавець, не астроном?! Все дуже просто, ми можемо кожен день відкривати світ та людей які знаходяться коло нас. Можна вивчати свій край, відкривати те, що не помітили інші, красу природи рідного міста, вивчати комах, про яких нібито написано вже стільки, що багато з нас не помічають у їх поведінкі нічого нового. Нарешті, просто відкрити для себе безмежну красу синього неба або квітку у ранішній росі. Наші мрії стимулюють наші бажання до пізнання нового та невивченого. Але поряд знаходяться наші друзі і ми все життя можемо відкривати їхні нові риси, ми можемо захопитися книгою і розповісти про неї своїм знайомим. Так починаються наші мандри спочатку до нашого "духовного острову", це буде наше перше значиме відкриття.