Відстань від Києва до пункту А, що лежить від нього на північ на меридіані 30° сх. д., становить 1000 км. Визначте висоту полуденного сонця у цьому пункті
Розв’язання: якщо відстань від Києва до невідомого пункту становить 1000 км, то у градусній величині це буде дорівнювати: 1000 км : 111,1 км = 9°
Географічна широта Києва – 50° 30΄ пн. ш. Невідомий об’єкт матиме географічну широту приблизно 60° пн. ш.: 50° 30΄ пн. ш. + 9° = 60° 30΄пн. ш.
У дні осіннього і весняного рівнодення (21березня та 23 вересня) δ = 0°, тому висота сонця над горизонтом опівдні становитиме 30°: h = 90º – 60° ± 0° = 30°
У день літнього сонцестояння (22 червня) δ = +23° 27΄, тому в цей день висота сонця опівдні буде становити майже 53,5°: h = 90º – 60° + 23° 27΄= 53,5°
У день зимового сонцестояння (22 грудня) δ = – 23° 27΄, тому в цей день висота сонця опівдні становитиме близько 7°: h = 90º – 60° – 23° 27΄ = 7°
Відповідь: висота полуденного сонця у цьому пункті у дні осіннього і весняного рівнодення становитиме 30°, а у дні зимового і літнього сонцестояння – 7° та 53,5° відповідно.
Географічна широта Києва – 50° 30΄ пн. ш. Невідомий об’єкт матиме географічну широту приблизно 60° пн. ш.: 50° 30΄ пн. ш. + 9° = 60° 30΄пн. ш.
У дні осіннього і весняного рівнодення (21березня та 23 вересня) δ = 0°, тому висота сонця над горизонтом опівдні становитиме 30°: h = 90º – 60° ± 0° = 30°
У день літнього сонцестояння (22 червня) δ = +23° 27΄, тому в цей день висота сонця опівдні буде становити майже 53,5°: h = 90º – 60° + 23° 27΄= 53,5°
У день зимового сонцестояння (22 грудня) δ = – 23° 27΄, тому в цей день висота сонця опівдні становитиме близько 7°: h = 90º – 60° – 23° 27΄ = 7°
Відповідь: висота полуденного сонця у цьому пункті у дні осіннього і весняного рівнодення становитиме 30°, а у дні зимового і літнього сонцестояння – 7° та 53,5° відповідно.