НАГРІВАННЯ АТМОСФЕРИ І ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІРадіаційний баланс Землі. Радіаційним балансом, або залишковою радіацією (R) називають різницю між прибутком і втратою радіації. Прибутковою частиною радіаційного балансу с ввібрана (поглинута) сумарна короткохвильова радіація Сонця, а витратною - довгохвильове ефективне випромінювання, тобто:R=Q(1-A)-Ee.Радіаційний баланс вночі на всіх широтах негативний, а вдень, до полудня, позитивний.У географічному розподілі річного радіаційного балансу на суходолі і на морі є відмінність (мал. 22). На суходолі його величини змінюються від 200 в Арктиці до 3700-5000 МДж/м2 в тропічних широтах. За природними зонами змінюється так: у арктичній тундрі -400 МДж/м2, у тундрі й лісотундрі - 400-800, у північній та середній тайзі - 800—1000, у змішаних лісах, лісостепу й степу - 1200-1450, у тропічній, субтропічній та екваторіальній зонах - 2300-2900 МДж/м2. Найменші значення радіаційного балансу властиві для субтропічних і тропічних пустель, де великі альбедо і ефективне випромінюванняНа поверхні океану розподіл радіаційного балансу подібний до розподілу сумарної радіації. Найбільше його значення (5800 МДж/м2 за рік гається в тропічних і субтропічних широтах, найменше (600-800 МДж/м2) - на межі плаваючої криги.Радіаційний баланс має річний хід. Узимку він малий і навіть негативний (від -40 до -90 МДж/м2) у полярних широтах і великий у тропічних (120-200 МДж/м2 за місяць). Улітку він скрізь позитивний і змінюється від полярних до тропічних широт від 200 до 350 МДж/м2 за місяць.
