Наприклад, Сахара, найвідоміша з усіх пустель, складається з безлічі дюн і загублених між ними оаз. Пустелі південного заходу США мають глинистий ґрунт, серед рослинності там переважають кактуси.
У мешканців пустель: лисиць, кажанів, змій і гризунів сформувалися цікаві фізіологічні та поведінкові механізми, що сприяють виживанню в таких суворих умовах.
Наприклад, вони залишають свої нори лише вночі, коли температура падає.
Коли стає занадто жарко, і рослинність стає занадто сухою, деякі тварини, наприклад, такі як ховрахи, що мешкають у пустелях Мексики та США, впадають у сплячку аналогічну тій, в яку впадають тварини, що населяють холодні регіони планети.
Грифи-індички, наприклад, мочать на власні лапи, щоб остудитися. Коли рідина випаровується, вона забирає з собою кілька тепла.
З цієї ж причини багато пустельних ссавців лижуть свої лапи. Також мешканці пустелі виробили механізми, що сприяють виживанню в умовах дефіциту води.
Багато хто з них, особливо кактуси, може засвоїти весь необхідний обсяг рідини з їжі.
За життя в таких умовах важлива кожна крапля. Наприклад, пустельні кенгурові щури живуть у норах під землею, що не мають виходів назовні. Там створюється мікроклімат, сприятливий для життя.
Волога, що видихається разом із повітрям, не залишає нору, і тварини можуть використовувати її, завдяки особливій формі носових пазух.
Наприклад, Сахара, найвідоміша з усіх пустель, складається з безлічі дюн і загублених між ними оаз. Пустелі південного заходу США мають глинистий ґрунт, серед рослинності там переважають кактуси.
У мешканців пустель: лисиць, кажанів, змій і гризунів сформувалися цікаві фізіологічні та поведінкові механізми, що сприяють виживанню в таких суворих умовах.
Наприклад, вони залишають свої нори лише вночі, коли температура падає.
Коли стає занадто жарко, і рослинність стає занадто сухою, деякі тварини, наприклад, такі як ховрахи, що мешкають у пустелях Мексики та США, впадають у сплячку аналогічну тій, в яку впадають тварини, що населяють холодні регіони планети.
Грифи-індички, наприклад, мочать на власні лапи, щоб остудитися. Коли рідина випаровується, вона забирає з собою кілька тепла.
З цієї ж причини багато пустельних ссавців лижуть свої лапи. Також мешканці пустелі виробили механізми, що сприяють виживанню в умовах дефіциту води.
Багато хто з них, особливо кактуси, може засвоїти весь необхідний обсяг рідини з їжі.
За життя в таких умовах важлива кожна крапля. Наприклад, пустельні кенгурові щури живуть у норах під землею, що не мають виходів назовні. Там створюється мікроклімат, сприятливий для життя.
Волога, що видихається разом із повітрям, не залишає нору, і тварини можуть використовувати її, завдяки особливій формі носових пазух.