Коагуля́ція (гемокоагуля́ція, зсіда́ння[1] і (рідко) згорта́ння[1] крові) — одна із ланок гемостазу, що є складним поетапним процесом(«каскад»), який являє собою утворення білка фібрину в крові, що призводить до формування згустка (тромба), унаслідок — кров набуває сироподібної консистенції (переходить з рідкого у гелеподібний стан). Таким чином, даний процес — природний захист організму від утрати великих обсягів крові внаслідок ран та інших порушень цілісності судин в складі будь яких тканин організму ( наприклад, шкіри, слизових оболонок тощо). Коли відбувається процес руйнування стінки судини, біля місця травми збираються тромбоцити, виділяють тромбопластин, який разом із протромбіном, кальцієм і вітаміном К сприяють утворенню фібрину. Унаслідок відбувається процес утворення мереж фібрину, які затримують форменні елементи крові. Такий згусток називається тромбом, а процес коагуляції займає близько 5 хвилин.
Коагуля́ція (гемокоагуля́ція, зсіда́ння[1] і (рідко) згорта́ння[1] крові) — одна із ланок гемостазу, що є складним поетапним процесом(«каскад»), який являє собою утворення білка фібрину в крові, що призводить до формування згустка (тромба), унаслідок — кров набуває сироподібної консистенції (переходить з рідкого у гелеподібний стан). Таким чином, даний процес — природний захист організму від утрати великих обсягів крові внаслідок ран та інших порушень цілісності судин в складі будь яких тканин організму ( наприклад, шкіри, слизових оболонок тощо). Коли відбувається процес руйнування стінки судини, біля місця травми збираються тромбоцити, виділяють тромбопластин, який разом із протромбіном, кальцієм і вітаміном К сприяють утворенню фібрину. Унаслідок відбувається процес утворення мереж фібрину, які затримують форменні елементи крові. Такий згусток називається тромбом, а процес коагуляції займає близько 5 хвилин.