Як жаба пристосувалася до життя на суші та чому вона не розриває зв'язок з водою до ть

допомагають жабі пристосується до життя на суші все ті пристосування, які з'явилися під час перетворення пуголовка в жабу. Спочатку у пуголовка з'являються задні ноги, а потім і передні. Починають розвиватися легкі. Він через час піднімається до поверхні води і заковтує повітря, хвіст поступово коротшає. Пуголовок стає земноводним, після чого виходить на берег. І живе на суші пристосувавшись як надо.С цього моменту жаба буде жити на суші, точніше, на межі суші і води. Постійний зв'язок з водним середовищем накладає на біологію жаб цілий ряд характерних особливостей. Пуголовок дихав зябрами, а доросла жаба дихає ротом, легкими і шкірою. Такий великий набір органів дихання характерний тільки для земноводних. Поки жаба в воді, вона дихає шкірою, а коли виявляється на суші - ротом і легкими. Універсальна і кровоносна система. У воді працюють два відділи серця, а по тілу тече змішана кров. На суші підключається в роботу ліве передсердя, і до головного мозку надходить кров вже чисто артеріальна, насичена киснем. Таким чином, при кожному пірнанні у жаби моментально відключаються органи дихання.

Також більшість жаб метають ікру в воді і в їх раціон може входити риба і комахи, яких багато біля водойм