«Шкідливі» тварини — організми, з антропоцентричної точки зору є тою чи іншою мірою конкурентами людини. При великій чисельності і в певних умовах вони можуть тимчасово або систематично завдавати шкоди здоров'ю людини або збиток окремим галузям народного господарства. Нерідко до «шкідливих» тварин, за інерцією або через неосвічені забобони або з причини відсутності сучасних екологічних знань відносять види, безумовно корисні в господарстві людини (кроти, сороки), а також ті, що відіграють важливу роль у природних екосистемах (наприклад, вовк, хижі птахи)[1]. Слід також зазначити, що повністю «шкідливих» тварин, за дуже невеликим винятком (наприклад, деякі патогенні мікроорганізми), не існує[2]. В одних природних умовах вони можуть завдавати шкоди, а в інших приносити користь (наприклад, сіра ворона)[1]. З екологічної точки зору «шкідливих» тварин у природі не існує[1][3]. Так звані «шкідливі» тварини це — невід'ємна, істотна і важлива частина дикої природи[4].
Объяснение:
було перевірено 20 травня 2019.
«Шкідливі» тварини — організми, з антропоцентричної точки зору є тою чи іншою мірою конкурентами людини. При великій чисельності і в певних умовах вони можуть тимчасово або систематично завдавати шкоди здоров'ю людини або збиток окремим галузям народного господарства. Нерідко до «шкідливих» тварин, за інерцією або через неосвічені забобони або з причини відсутності сучасних екологічних знань відносять види, безумовно корисні в господарстві людини (кроти, сороки), а також ті, що відіграють важливу роль у природних екосистемах (наприклад, вовк, хижі птахи)[1]. Слід також зазначити, що повністю «шкідливих» тварин, за дуже невеликим винятком (наприклад, деякі патогенні мікроорганізми), не існує[2]. В одних природних умовах вони можуть завдавати шкоди, а в інших приносити користь (наприклад, сіра ворона)[1]. З екологічної точки зору «шкідливих» тварин у природі не існує[1][3]. Так звані «шкідливі» тварини це — невід'ємна, істотна і важлива частина дикої природи[4].