Які ж ознаки обумовлюють цінність живої природи та відрізняють живе від неживого? Живим організмам притаманна низка особливостей, яких немає в більшості неживих систем. Проте серед них нема жодної, яка була би притаманна тільки живому. Єдиний б описати життя – це перелічити основні властивості живого.
Найзагальнішою особливістю живого називають упорядкованість, яка має місце на кожному з рівнів організації. Російський біохімік В. О. Енгельгардт (1894-1984) відзначав, що "у здатності живого створювати порядок із хаотичного теплового руху молекул полягає найбільш глибока, корінна відмінність живого від неживого".
До фундаментальних властивостей життя належать: саморегуляція, самовідтворення і самооновлення.
• Саморегуляція – здатність біосистем підтримувати та відновлювати відносну сталість свого складу й перебігу функціональних процесів після їхньої зміни.
• Самооновлення – здатність біологічних систем відтворювати собі подібних завдяки саморепродукції ДНК, що забезпечує спадкоємність життя.
• Самовідтворення – здатність біосистеми утворювати нові складові частини замість старих на основі генетичної інформації, закладеної в нуклеїнових кислотах.
Які ж ознаки обумовлюють цінність живої природи та відрізняють живе від неживого? Живим організмам притаманна низка особливостей, яких немає в більшості неживих систем. Проте серед них нема жодної, яка була би притаманна тільки живому. Єдиний б описати життя – це перелічити основні властивості живого.
Найзагальнішою особливістю живого називають упорядкованість, яка має місце на кожному з рівнів організації. Російський біохімік В. О. Енгельгардт (1894-1984) відзначав, що "у здатності живого створювати порядок із хаотичного теплового руху молекул полягає найбільш глибока, корінна відмінність живого від неживого".
До фундаментальних властивостей життя належать: саморегуляція, самовідтворення і самооновлення.
• Саморегуляція – здатність біосистем підтримувати та відновлювати відносну сталість свого складу й перебігу функціональних процесів після їхньої зміни.
• Самооновлення – здатність біологічних систем відтворювати собі подібних завдяки саморепродукції ДНК, що забезпечує спадкоємність життя.
• Самовідтворення – здатність біосистеми утворювати нові складові частини замість старих на основі генетичної інформації, закладеної в нуклеїнових кислотах.
Объяснение: