Так можна. Наприклад, людина вирубує ліси, тим самим шкодить самому собі, тому що позбавляється себе більш чистого повітря (дерева фільтрують повітря).
Взаємодія природи й людини почалася з незапам’ятних часів. Саме вона давала притулок та їжу нашим прапрадідам. Завдяки природі людина з’явилася і змогла існувати.
По суті, людина є часткою природи, а тому з дитинства повинна навчитися любити природу, охороняти й захищати від руйнування.
Вплив людини на природу величезний. Саме людина несе відповідальність за все, що відбувається в світі: як добре, так і погане. Людські пороки завдають природі колосальної та непоправної шкоди, що призводить до погіршення умов життя на Землі. Варварська експлуатація природних ресурсів спустошує надра. Нераціональне використання питної води призводить до її нестачі й засух, які виникають все частіше. Через непомірне вирубання лісів вимирають рослини та тварини. Багато видів фауни наші діти зможуть побачити лише на картинках і в музеях природознавства у вигляді опудал.
Правильне, тобто раціональне й дбайливе, ставлення людини до природи має виховуватися з раннього дитинства. Повзе гусениця по доріжці — не топчи її. Ростуть квіти на галявині — не треба їх рвати, щоб викинути через пару десятків кроків. Знайшов на вулиці кошеня чи цуценя — не бий, а погладь і погодуй. Тоді дитина виросте в милосердну та добру людину, яка буде пам’ятати, що її будинок — це не тільки її квартира, а весь світ, що її оточує.
Але, на жаль, людина уявила себе вінцем природи. Тому природа і мстить повенями й засухами, тайфунами та землетрусами. А ми з кожним днем стаємо все жадібніше, намагаючись вичавити з неї все можливе.
Людина не повинна намагатися панувати над природою, вона зобов’язана співпрацювати з нею, прислухатися до неї. Тільки коли ми почнемо поважати природу, піклуватися про неї, людство й природа стануть єдиним цілим.
Так можна. Наприклад, людина вирубує ліси, тим самим шкодить самому собі, тому що позбавляється себе більш чистого повітря (дерева фільтрують повітря).
Взаємодія природи й людини почалася з незапам’ятних часів. Саме вона давала притулок та їжу нашим прапрадідам. Завдяки природі людина з’явилася і змогла існувати.
По суті, людина є часткою природи, а тому з дитинства повинна навчитися любити природу, охороняти й захищати від руйнування.
Вплив людини на природу величезний. Саме людина несе відповідальність за все, що відбувається в світі: як добре, так і погане. Людські пороки завдають природі колосальної та непоправної шкоди, що призводить до погіршення умов життя на Землі. Варварська експлуатація природних ресурсів спустошує надра. Нераціональне використання питної води призводить до її нестачі й засух, які виникають все частіше. Через непомірне вирубання лісів вимирають рослини та тварини. Багато видів фауни наші діти зможуть побачити лише на картинках і в музеях природознавства у вигляді опудал.
Правильне, тобто раціональне й дбайливе, ставлення людини до природи має виховуватися з раннього дитинства. Повзе гусениця по доріжці — не топчи її. Ростуть квіти на галявині — не треба їх рвати, щоб викинути через пару десятків кроків. Знайшов на вулиці кошеня чи цуценя — не бий, а погладь і погодуй. Тоді дитина виросте в милосердну та добру людину, яка буде пам’ятати, що її будинок — це не тільки її квартира, а весь світ, що її оточує.
Але, на жаль, людина уявила себе вінцем природи. Тому природа і мстить повенями й засухами, тайфунами та землетрусами. А ми з кожним днем стаємо все жадібніше, намагаючись вичавити з неї все можливе.
Людина не повинна намагатися панувати над природою, вона зобов’язана співпрацювати з нею, прислухатися до неї. Тільки коли ми почнемо поважати природу, піклуватися про неї, людство й природа стануть єдиним цілим.
Объяснение: