В дощових лісах Нової Гвінеї і Північної Австралії, де справжніх мавп немає, їх місце займають деревні сумчасті - кус-куси і деревні кенгуру, а на Мадагаскарі - різні лемури. Інші представники групи деревних фітофагів в дощовому лісі - це гризуни-шипохвости, що мешкають в Африці, двопалі і трипалі лінивці, що населяють ліси Південної Америки, плодоїдні крилани, широко розповсюджені в тропіках східної півкулі.
Велику групу споживачів зеленої рослинної маси, а також квіток і плодів дерев утворюють мавпи, що мешкають у кронах дерев. В африканському дощовому лісі це яскраво забарвлені колобуси, або гвереци - королівський колобус, чорно-червоний колобус; різні мартишки - мартишка-діана, мартишка-моно. Мавпи живуть великими групами, іноді утворюють стада в декілька особин. Колобуси майже виключно рослиноїдні, а мавпи охоче поїдають також різних дрібних тварин і нерідко спускаються на землю, де збирають корм в траві і в підстилці. В південноамериканській сельві рослинні корми поїдають великі мавпи-ревуни, в дощових лісах Південної Азії - лангури, гібони і орангутани.
В дощових лісах Нової Гвінеї і Північної Австралії, де справжніх мавп немає, їх місце займають деревні сумчасті - кус-куси і деревні кенгуру, а на Мадагаскарі - різні лемури. Інші представники групи деревних фітофагів в дощовому лісі - це гризуни-шипохвости, що мешкають в Африці, двопалі і трипалі лінивці, що населяють ліси Південної Америки, плодоїдні крилани, широко розповсюджені в тропіках східної півкулі.
У наземному ярусі африканського дощового лісу мешкають типові фітофаги - людиноподібні мавпи горили. Їх їжа - в основному проростки бамбука, пагони різних трав'янистих рослин, рідше - плоди дерев. День горили проводять у пошуках корму на землі і лише в нічний час забираються в своєрідні "гнізда" на деревах. Гнізда являють собою споруди з зламаних гілок, які будуються кожен раз заново. Іноді горили роблять для ночівлі простіші наземні гнізда. Загальна чисельність видової популяції горил становить близько 15 тис. особин, і для їх охорони організовано ряд заповідників.
Копитні в дощовому африканському лісі нечисленні. Серед них своїми розмірами виділяються кистевуха свиня, велика лісова свиня, антилопа бонго і карликовий бегемот. Інші
В дощових лісах Нової Гвінеї і Північної Австралії, де справжніх мавп немає, їх місце займають деревні сумчасті - кус-куси і деревні кенгуру, а на Мадагаскарі - різні лемури. Інші представники групи деревних фітофагів в дощовому лісі - це гризуни-шипохвости, що мешкають в Африці, двопалі і трипалі лінивці, що населяють ліси Південної Америки, плодоїдні крилани, широко розповсюджені в тропіках східної півкулі.
Объяснение:
В дощових лісах Нової Гвінеї і Північної Австралії, де справжніх мавп немає, їх місце займають деревні сумчасті - кус-куси і деревні кенгуру, а на Мадагаскарі - різні лемури. Інші представники групи деревних фітофагів в дощовому лісі - це гризуни-шипохвости, що мешкають в Африці, двопалі і трипалі лінивці, що населяють ліси Південної Америки, плодоїдні крилани, широко розповсюджені в тропіках східної півкулі.
У наземному ярусі африканського дощового лісу мешкають типові фітофаги - людиноподібні мавпи горили. Їх їжа - в основному проростки бамбука, пагони різних трав'янистих рослин, рідше - плоди дерев. День горили проводять у пошуках корму на землі і лише в нічний час забираються в своєрідні "гнізда" на деревах. Гнізда являють собою споруди з зламаних гілок, які будуються кожен раз заново. Іноді горили роблять для ночівлі простіші наземні гнізда. Загальна чисельність видової популяції горил становить близько 15 тис. особин, і для їх охорони організовано ряд заповідників.
Копитні в дощовому африканському лісі нечисленні. Серед них своїми розмірами виділяються кистевуха свиня, велика лісова свиня, антилопа бонго і карликовий бегемот. Інші