У всіх наземних хребетних у зовнішніх клітинах епідермісу утворюється структурний білок кератин. Він постійно відтісняє цитоплазму і ядро клітини, що призводить до його відмирання. Так виникає роговий шар, який має різноманітні похідні. Основне про покриви тіла хребетних тварин.У земноводних такий шар ще досить тонкий, зате у плазунів він розвинений добре, утворюючи луски та щитки. За рахунок нього виникають кігті, нігті, шкірясті мозолі, відтиски пальців, дзьоб, копита та роги. Особлива морфогенетична роль цього шару проявляється при утворенні пір’я та волосся теплокровних тварин.
Пір’я на початкових стадіях розвитку дуже нагадує лусочки рептилій. Контурні пера є покривні, махові та рульові. Від центрального стрижня відокремлюються борідки першого порядку, на яких сидять борідки другого порядку, що скріплені гачечками у щільну несучу поверхню. Пера розвиваються із росткового шару, як і волосся, яке знаходиться біля основи сумки.
Волосся ссавців не гомологічне ні перам, ні лускам рептилій. Їх закладка розпочинається із епідермальної точки, а дерма починає функціонувати пізніше. До волосяної сумки прикріплюються гладенькі м’язи, при скороченні яких волосинки тварин піднімаються дибом, а у людини утворюється «гусяча шкіра». У досить пухкій серцевині волосини знаходиться повітря. На старості років продукування пігментів закінчується, тому волосини в результаті повного відображення світла виглядає білим. У тварин остьові та підшерстні волосини виконують теплоізоляційну функцію, а спеціальним волосинкам – вібрисам (наприклад, котячим вусам) властива ще й дотикова функція. Волосяна сумка вібрисів занурена у кровоносні судини і пов’язана із особливими механорецепторами.
Объяснение:
У всіх наземних хребетних у зовнішніх клітинах епідермісу утворюється структурний білок кератин. Він постійно відтісняє цитоплазму і ядро клітини, що призводить до його відмирання. Так виникає роговий шар, який має різноманітні похідні. Основне про покриви тіла хребетних тварин.У земноводних такий шар ще досить тонкий, зате у плазунів він розвинений добре, утворюючи луски та щитки. За рахунок нього виникають кігті, нігті, шкірясті мозолі, відтиски пальців, дзьоб, копита та роги. Особлива морфогенетична роль цього шару проявляється при утворенні пір’я та волосся теплокровних тварин.
Пір’я на початкових стадіях розвитку дуже нагадує лусочки рептилій. Контурні пера є покривні, махові та рульові. Від центрального стрижня відокремлюються борідки першого порядку, на яких сидять борідки другого порядку, що скріплені гачечками у щільну несучу поверхню. Пера розвиваються із росткового шару, як і волосся, яке знаходиться біля основи сумки.
Волосся ссавців не гомологічне ні перам, ні лускам рептилій. Їх закладка розпочинається із епідермальної точки, а дерма починає функціонувати пізніше. До волосяної сумки прикріплюються гладенькі м’язи, при скороченні яких волосинки тварин піднімаються дибом, а у людини утворюється «гусяча шкіра». У досить пухкій серцевині волосини знаходиться повітря. На старості років продукування пігментів закінчується, тому волосини в результаті повного відображення світла виглядає білим. У тварин остьові та підшерстні волосини виконують теплоізоляційну функцію, а спеціальним волосинкам – вібрисам (наприклад, котячим вусам) властива ще й дотикова функція. Волосяна сумка вібрисів занурена у кровоносні судини і пов’язана із особливими механорецепторами.